Тези. Порівняльно-історичне мовознавство — «елітний» напрям науки про мову. Зародження мовознавства датується V‒IV ст. до н. е., однак лише в ХІХ ст. починається активний розвиток мовознавчих студій і, як наслідок, розгалуження мовознавчої науки з виокремленням самостійних галузей, підпорядкованих фундаментальним проблемам, а саме з’ясуванню сутності мови та її походження, особливостей і рушійних сил мовного розвитку, визначенню структури та організації мови, чинників збереження й консолідації мови. Ідеться також про класифікацію мов за різними критеріями (передовсім генеалогічним і типологічним), визначення оптимальних методів дослідження мови, зв’язків із іншими галузями знання. Існує також зіставне (контрастивне, конфронтативне) мовознавство, під яким розуміють науку, що вивчає (насамперед на синхронному зрізі) дві або більшу кількість мов, а точніше, на відміну від порівняльно-історичного, не тільки спільні, а й різні риси (ознаки, характеристики) різних (не тільки споріднених) мов на різних рівнях мови.
Поштовхом до формування порівняльно-історичного мовознавства стало ознайомлення з санскритом ‒ літературною мовою Стародавньої Індії. «Первозданний» захват, який відчули дослідники, побачивши схожість нім. Mutter і Vater та д.-інд. Matar і Pitar, дали життя компаративістиці. У порівняльно-історичному мовознавстві зіставляється або ж паралельно вивчається мовний матеріал, належний до різних категорій, який розглядається в історичному розвиткові, з урахуванням тих змін, що відбуваються в мові. На відміну від «традиційного» описового, воно спрямоване у минуле, але його зв’язок із сучасністю є очевидним, оскільки це дозволяє також повніше висвітлювати сучасний стан мов, доходити важливих висновків про спільність глибинних мовних структур і наявність сталих моделей мовного розвитку, а також істотну спільність основних засад людського мислення.
Лектор — доктор філологічних наук, завідувач відділу романських, германських і балтійських мов Володимир Пономаренко. Знаний фахівець у галузях перекладознавства, романського, порівняльно-історичного й типологічного мовознавства. Був офіційним перекладачем під час зустрічі української урядової делегації з Папою Римським Франциском. Завідувач відділу романських, германських і балтійських мов Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Автор понад 100 наукових праць, присвячених індоєвропейським мовам, історії, граматиці, лексикології, типології романських, германських, слов’янських та інших мов.
***
Зареєструватися для участі в Потебнянському колегіумі: http://surl.li/jytdn
