Читаючи книгу Володимира Горбуліна «Як нам перемогти Росію у війні майбутнього», відчуваєш, як охоплює просто вихор думок, які просяться на маргінеси сторінок. Ця книга є обов’язковою для читання всім, хто хоче насправді розібратися з російсько-українською війною як в глобальному, так і в локальному контекстах.
З декількома думками поспішаю поділитися вже зараз.
Війна проти України триває практично в усіх сферах, вимірах та площинах. Ціна цієї війни – зникнення української державності як явища та перетворення країни на зони більшого чи меншого впливу.
Немає сенсу робити вигляд, що сухопутною операцією на Донеччині та Луганщині та окупованим Кримом все обійдеться. Україна наразі головний полігон для випробування російських засобів та методів війни, переважаюча частка яких є непрямими.
Саме тому зовнішня політика, дипломатична робота та юридичний супровід справ проти РФ є додатковим фронтом, здатним завдати набагато більшого ураження, ніж рота танків або відремонтована БТР. Особлива увага морському праву та економічним важелям, які здатні насправді приносити як швидкі, так і далекострокові результати.
Маючи надзвичайно активну діаспору практично в усьому західному світі, ми мали б давно за її підтримки розгорнути кампанії проти російського олігархічного бізнесу та брудних грошей, якими переповнені столиці Європи, Лондон і, зрештою, навіть у США та Канаді.
Другий фронт – це український парламент, який має беззаперечно віддавати пріоритет розгляду питань національної оборони та безпеки, можливо навіть мати визначену кількість сесійних днів, на яких будуть розглядатися виключно питання цього формату. Відсутність компетентності може бути подолана, було би бажання у парламентаріїв бути воїнами на війні проти агресора, а не стадом кнопкодавів, розділеним родовими тейпами.
Третій фронт – інформаційний, в якому нарешті належить навести лад. Ми не можемо принести в жертву позірному плюралізму весь український народ, який масово споживає спотворену маніпулятивну пропаганду, що досі продовжує працювати в українському ефірі та інтернеті.
Володимир Зеленський має усвідомити, що Росія продовжує щодня війну проти України і «гра в перемир’я» лише наближає наступні агресивні кроки, лише відтерміновує усвідомлення українським суспільством того, що війна триватиме і вимагатиме від нас спільної позиції та важких рішень.
Станіслав Федорчук