Українське кіно, що перетворює тишу на мистецтво, продовжує об’єднувати глядачів світу. Короткометражна стрічка «Звуки музики війни» (The Sound of Music of the War) – ще одна маловідома в Україні перлина режисера В’ячеслава Бігуна – здобула в США престижну нагороду Juror’s Award на 29-му Щорічному фестивалі Extremely Shorts Film Festival, а також – Спеціальну відзнаку на фестивалі Veterans Media Showcase. Це вже третя і четверта перемоги стрічки на міжнародних фестивалях, і вона входить до переліку з майже 20 номінацій та нагород у 9 країнах світу, де вже запала в душу глядачам і журі.
Фільм, знятий у форматі 9:16, пропонує глядачеві несподіваний ракурс: війна тут звучить через звуки і тишу. Головний герой — невідомий український воїн, який у паузах між обстрілами шукає красу в нюансах звуків зброї, перетворюючи хаос на споглядання. Це кіно не про боротьбу, а про здатність зберігати людяність там, де, здавалося б, не виживає навіть сталь. Такий підхід перетворює військовий досвід на універсальне нагадування про силу духу, яка єднає нас усіх, незалежно від кордонів.
Extremely Shorts Film Festival — щорічний конкурс ультракоротких фільмів, що проводиться в Х’юстоні медіа-організацією Aurora Picture Show. Він відомий авангардним духом і підтримкою режисерів, які сміливо порушують традиційні канони. Veterans Media Showcase (VMS) у Плент-Сіті, штат Флорида — це платформа для показу фільмів та іншого контенту, спрямованого на оповідання ветеранських історій.
Член журі фестивалю Extremely Shorts, авторитетний кінодіяч Адам Секьюлер (Adam Sekuler), нагороджуючи, стрічку зазначив: «У цьому фільмі з України є щось тихо спустошливе. Солдат сидить у просторі між вибухами, слухаючи не самі бомби й вибухи, а тишу, що слідує за ними. Війна ніколи повністю не полишає кадр — вона гуркоче десь за обрієм, низинна і постійна, як погода. Але те, що постає перед нами — це портрет уваги, ніжності, що виживає всередині великої катастрофи. У цей момент, коли війна ризикує стати абстракцією, фільм наполягає на тендітній людяності, яка все ще жевріє під усім цим».
Режисер стрічки В’ячеслав Бігун ділиться своїм баченням: «Війна стає реальністю сучасного світу, яка наче монстр пожирає нас і наш мир. Вже понад 12 років триває війна за Незалежність України в самому центрі Європи. На світ чатують нові війни, і всі ми знаємо їхні причини і головних провідників. Але яка доля простої людини в цій війні, чи її воля має значення? В Україні понад мільйон ще вчорашніх мирних жителів взялися захищати найрідніше від, як вважається, вже 1,5 млн армії мертвих і поранених окупантів найбільшої країни світу, які прагнуть нас знищити як ідентичність, зробити рабами у своїй тюрмі народів. І на цю варварську війну ми принесли з собою не лише рішучість, але й інновації. Смартфони фіксують життя і смерть. Формується світ історій, який живе в наших телефонах — і ми хотіли, щоб глядач десь там, у ще мирних містах, міг зустрітися з цією історією віч-на-віч… Мистецтво об’єднує, і цей фільм теж — це своєрідний іронічний омаж на фільм «Звуки музики», але під час війни. Він про те, що навіть у найтемніші часи ми можемо залишатися людьми, знаходити простір для творчості й єднання».
Фільм несподівано здобув визнання у світі. Наразі стрічка має 19 номінацій і перемог на фестивалях у 9 країнах. Серед них — США (де фільм показали одразу на 7 фестивалях), Англія, Італія, Іспанія, Чехія, Корея, Мексика, Україна та Канада. Це не просто географія — це доказ того, що щира людська історія з України резонує з аудиторією будь-якої цивілізованої культури.
Режисер фільму В’ячеслав Бігун — представник нової генерації українських режисерів, чиї роботи вирізняються глибокою емпатією та експериментами з формою. Він переконаний, що коротка форма та вертикальний екран — це не виклик класичному кіно, а одна з форм його природної еволюції, яка робить мистецтво доступнішим і демократичнішим.
