Документальний фільм Надії Парфан «Я не хотіла робити фільм про війну» («I Didn’t Want to Make a War Film») вийшов на сайті американського видання The New Yorker.
«Я не хотіла робити фільм про війну» — це інтимний фільм-подорож, в якому режисерка розповідає про досвід перших тижнів війни. Початок повномасштабного вторгнення застав її з чоловіком на Близькому Сході. Парфан вирішила повертатися до Києва, незважаючи на розгортання бойових дій. По дорозі додому вона документує історії своїх близьких і фіксує власні емоційні зрушення.
Фільм знятий за підтримки відомого американського журналу The New Yorker, що існує з 1925 року. Виробництво здійснила українська кінокомпанія Phalanstery Films, співзасновницею якої є Парфан. Героями фільму є друзі та родичі режисерки, серед яких її чоловік Ілля Гладштейн, маріупольський режисер Олександр Суровцов, журналістка Анастасія Станко та мистецтвознавиця Оксана Семенік. У музичному оформленні використані композиції авангардної співачки Світлани Няньо та електронного артиста Андрія Соколова (звукорежисер «Вагоновожаті»).
На The New Yorker вийшла міжнародна версія фільму, де авторка розповідає власну історію закадровим голосом англійською мовою. Україномовна версія фільму доступна в онлайн-кінотеатрі Takflix.com ексклюзивно до 2 лютого на території України.
Творці фільму планують організувати серію фізичних показів україномовної версії для збору коштів на ЗСУ. Запити на покази просять надсилати на [email protected].
Нагадаємо, у лютому цього року на 73-му Берлінському міжнародному кінофестивалів відбудеться світова прем’єра короткометражного ігрового фільму Парфан «Це Побачення» про життя Києва в умовах війни. Режисерка також відома своїми стрічками «Співає Івано-
