27 вересня 2023 року
16.00 – 18.00
MаcPаw Space, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100
Підвищення обізнаності про українські традиції та вагому культурну спадщину є важливим інструментом у протидії дезінформації росії, яка століттями приписує собі наші надбання та історію, заперечуючи існування України як окремої держави, а українців – як нації. Сьогодні як ніколи важливо, щоб світ сприймав Україну не лише крізь призму запеклої боротьби за свою свободу та незалежність, а й крізь призму багатої автентичної культурної спадщини.
Саме тому Міністерство культури та інформаційної політики України за підтримки проєкту “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe), який фінансується Урядом Канади, розробило серію інформаційних продуктів у рамках інформаційної кампанії «Етніка: українські народні художні промисли».
Мета кампанії — посилити міжнародний імідж України як незалежної держави зі стародавніми традиціями, що є невід’ємною складовою європейської та світової культурної спадщини, та згуртувати громадян навколо збереження та промоції цієї спадщини всередині країни.
“Було, є і буде” — саме ці слова якнайкраще підкреслюють глибину унікальної української культури, частиною якої є такі народні художні промисли як Косівська мальована кераміка, Гутництво, Решетилівська вишивка “білим по білому” та Писанкарство. У 2019 році Косівська мальована кераміка була внесена до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства, а інші промисли (а саме, Решетилівська вишивка “білим по білому” та Писанкарство) подані на розгляд для внесення до цього списку.
В рамках промокампанії “Етніка: українські народні художні промисли” було розроблено листівки та відео українською та англійською мовами, які розповідають про традиції Косівської мальованої кераміки, Гутництва, Решетилівської вишивки “білим по білому” та Писанкарства. До створення неймовірно чуттєвих відео долучилася кіностудія FILM.UA Group з режисерською роботою Ольги Навроцької, а дизайн листівок розробляла чудова дизайнерка Анна Димарська.
Кожен охочий може долучитися до промокампанії — розмістити презентовані інформаційні продукти на своїх інформаційних ресурсах, поділитися ними зі своїми міжнародними партнерами та зробити українську культурну спадщину відомою на весь світ. Ми також закликаємо українські медіа не залишитися байдужими та підтримати поширення розроблених матеріалів, адже кожен українець має знати, пишатися і підтримувати своє.
Партнери інформаційної кампанії: Міністерство культури та інформаційної політики України, Український центр культурних досліджень, проєкт “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe), що фінансується Урядом Канади, FILM.UA Group
Довідково
РЕШЕТИЛІВСЬКА ВИШИВКА
Решетилівська вишивка “білим по білому” (Полтавська область, Україна) має яскравий впізнаваний стиль — вишиття та змережування білими нитками білого полотна. Найбільш поширені вироби — рушники та вишиті сорочки, на яких вишивальниці використовують до 10 різних технік вишивки.
Решетилівські майстри, зберігаючи майже двохсотлітні автентичні орнаменти, створюють авторські роботи та увиразнюють вишивку регіону.
Технологія виконання вишивки “білим по білому” селища Решетилівка Решетилівського району Полтавської області належить до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України і подана на розгляд для внесення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
Решетилівську вишивку презентовано творами Надії Вакуленко, Алли Кісь, Юлії Парійчук, Ірини Павлюченко у співпраці із Всеукраїнським центром вишивки та килимарства.
ПИСАНКАРСТВО
Писанкарство — один із найдавніших та найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Традиції писанкарства в різних регіонах різняться за орнаментикою та кольористикою. Писанковий розпис супроводжують додаткові приготування й звичаї, а візерунки мають глибокий символізм, що відображає світоустрій українців.
Писанкарство містить не лише мистецьку, а й освітню, соціальну та реабілітаційну (медитативну) складову завдяки особливій тактильності, роботі з воском, вогнем, фарбами. Писанки давно вийшли за межі великодньої обрядовості та є одним з улюблених декоративних елементів інтер’єру українців.
Українська писанка має значний потенціал для формування культурного бренду України у світі. Традиція писанкарства належить до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України і подана на розгляд для внесення до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.
Писанкарство представлено творчістю Віри Манько, Василя Беженаря, Марії Джуряк, Ганни Дойчук, Галини Яреми, Марії Неп’юк, Ганни Романюк, Марії Гуцуляк, Євдокії Якубовської, Ксенії Никорак, Олени Василишин, Юстини Шовгенюк, Романа Пилипа, Оксани Білоус, Зої Сташук, Тетяни Коновал, Дарини Гули у співпраці із Музеєм писанкового розпису, що є філією Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
КОСІВСЬКА МАЛЬОВАНА КЕРАМІКА
Традиція косівської мальованої кераміки (Івано-Франківська область, Україна) — гуцульський промисел, внесений у 2019 році до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства. Історія косівської мальованої кераміки сягає понад трьох століть. Нині в цій традиції працюють близько 100 майстрів і майстринь.
Косівська мальована кераміка має високу естетичну цінність і характеризується поєднанням трьох кольорів — зеленого, жовтого та коричневого, зрідка — ще й блакитного. Її використовують у побуті та як декоративний елемент інтер’єру. Носії традиції органічно поєднують надбання попередніх поколінь з новаторськими сюжетами й техніками, збагачуючи та створюючи нові мистецькі нашарування косівської кераміки.
Косівську мальовану кераміку представлено творами Іванни Козак-Ділети, родини Чорних, Марії Гринюк, Людмили Ухман, Уляни Шкром’юк, Ірини Цвілик-Серьогіної, Оксани Кабин-Вербівської, Михайла Сусака, Оксани Бейсюк, Сергія Дутки у співпраці із Косівською міською радою, Косівською регіональною організацією НСХУ, БФ “Автентична Гуцульщина”, студією “Горно”.
ГУТНИЦТВО
Гутництво — один із найдавніших народних художніх промислів із незмінною технологією виробництва близько 1000 років. Гутне скло — побутовий та святковий посуд, виготовлений біля скловарної печі майстром вручну способом вільного видування.
Раніше широко використовувались скляні посудини для зберігання зерна, муки, вина, олії тощо. Окремої уваги заслуговують старовинні скляні вироби у вигляді тварин — зайців, півнів та ведмедів.
Сучасне українське художнє скло представлено плеядою митців, кожен з яких викристалізував впізнаваний авторський стиль. Майстри, чутливо інтерпретуючи сьогодення у склі, експерементують та використовують додаткові матеріали — метали, тканини, дерево тощо.
Естетика українського художнього скла є невід’ємною складовою європейських та світових тенденцій розвитку цього мистецтва.
Гутництво презентовано творами Андрія Бокотея, Олеся Дзиндри, Ігоря Мацієвського, Любомира Сікача, Олександра Шевченка, Петра Думича, Франца Черняка, Івана Аполлонова, Альберта Балабіна, бренду “YАKUSH” у співпраці із Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва та Музеєм скла у Львові.
