Ще в перші роки роботи Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» його фонди поповнилися цінним експонатом – роботою відомого українського художника Володимира Патика – дружнім шаржем на Василя Стуса. Цей артефакт подарували музею львів’яни Вікторія та Ігор Садові.
Цей графічний портрет поета зроблений у січні 1972 року під час його приїзду до Львова на Різдвяні свята. Василь Стус на той момент лікувався у санаторії в Моршині і, користуючись нагодою, двічі навідувався до Львова – на Новий рік та на Стефана 9 січня, щоб взяти участь у Вертепі, полюбуватися Львовом, а найголовніше поспілкуватися з своїми львівським друзями та однодумцями — молодою, опозиційною до радянської влади інтелігенцією.
Після повернення Василя Стуса до Києва, 12 січня 1972 року почалися арешти українських шістдесятників. Був заарештований і сам поет і багато з тих, з ким він колядував на Свята 1972 року. Ця подія відома в історіографії як «великий покіс» української інтелігенції 1972 року.
На невеликому графічному зображенні, виконаному на аркуші білого паперу, розміром 11,4×15,1 см, зображено профіль поета з вольовим, впертим підборіддям. Володимир Патик лише декількома штрихами майстерно передав безкомпромісну та непохитну вдачу Стуса, якою він запам’ятався друзям і ворогам. Перші його за це поважали та любили, другі – намагалися знищити, бо зламати не могли.
Володимир Патик (1926—2016) – український живописець, пейзажист, майстер натюрморту, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка (1999). Належав до кола художників-шістдесятників.
Ірина Єзерська
