До 3 грудня в Українському Домі триває виставка “Майдан: народження мрії. Перший бій”. Це наймасштабніший показ експонатів із Майдану з колекції Національного музею Революції Гідності.
На виставці ви побачите кілька сотень мистецьких об’єктів – творчої рефлексії на події революції, а також безліч предметів, що презентують облаштування наметового містечка, побут та оборону протестувальників. Усі ці речі було збережено під час буремних подій Майдану, і вони вже пережили евакуацію з початком широкомасштабної фази війни росії проти України.
Ось добірка 10 експонатів, які ви маєте не пропустити на виставці. Частину з них представлено вперше.
1. Верхів’я “Йолки”
Цей експонат музейної колекції представлено вперше. На конструкції “Йолки” навершя встановили альпіністи 16 грудня 2013 року, тоді ж розмістили тут і прапор ЄС. Авторка багатопроменевої зірки з тризубом Ольга Гаврилова прагнула надати “Йолці” як символові протесту трохи більше новорічного настрою й тепла, оскільки конструкцію було всуціль укрито плакатами, гаслами та партійною символікою. Авторка називала прикрасу “зіркою надії”. Верхів’я протрималося аж до серпня 2014 року – моменту демонтажу “Йолки”. Його було збережено для майбутнього музею членами ініціативи “Музей Майдану”.
2. Бруски з назвами міст
94 дні протесту припали на зимові місяці. Наметове містечко мало обігрівати й годувати всіх, хто стояв на барикадах та боронив Територію Гідності. Тому в центрі столиці було тоді чимало дров. На окремих брусках мітингувальники писали назви населених пунктів України та країн, звідки вони приїхали на Майдан. І так імпровізовано виникла своєрідна стіна із географією підтримки Майдану. Представлені на виставці бруски з написами – винятковий експонат у колекції. Адже в найтрагічніші дні Майдану – 18–20 лютого 2014 року більшість із них знищив вогонь. 45 уцілілих дощечок передав до Музею Віктор Карпов у восени 2019 року.
3. Велокінотеатр
В одній із зал виставки, де розповідаємо про ініціативи Майдану, відтворили велосипед, який виробляє електроенергію. Подібний був і на Майдані неподалік сцени. Тепер усі охочі зможуть спробувати покрутити педалі, щоб на проєкторі з’явилося відео.
На кадрах ви побачите майдан Незалежності на початку грудня 2013 року у кліпі ведучого Майкла Щура зі його хітом “Гітарний перебор” (“Це перебор, Віктор”). Журналіст Роман Вінтонів (Майкл Щур) був активним учасником Революції Гідності, з початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав Збройних сил України.
4. Картини Олександра Ройтбурда
У найтрагічніші й найважчі дні протистояння 19 та 20 лютого відомий український художник Олександр Ройтбурд написав дві свої роботи – “Різанина на Хіосі” й “Той, хто піднімає стяг”.
У його майстерні під час роботи над першою картиною було чути постріли. Свої біль та скорботу митець утілив на полотні. Наступного дня після розстрілів він розпочав роботу над другим твором. Ця картина ніби закликає тих, хто вижив, прийняти прапор із рук загиблих, попри те, що навколо так багато страху та болю. Однак є і надія – Майдан вистояв.
5. Каска Юлії “Тайри” Паєвської
Відома нині на всю країну парамедик Юлія “Тайра” Паєвська, яка навесні 2022 року потрапила в полон до росіян в окупованому Маріуполі, рятувала людські життя й на Майдані. За її словами, саме під час подій Революції Гідності вона стала “такмедом”, здобула свої перші навички, а війна для неї почалася “з 19 січня, з Груші”. До фондів Музею “Тайра” передала білу каску з червоним хрестом, в якій допомагала пораненим на Майдані. Побачити цю каску можна на виставці.
6. Плита-скульптура “Новій Україні”
Ця скульптура – перший експонат, який зустріне вас на виставці. Радимо його добре роздивитися та вловити свої емоції й відчуття.
Україна виходить зі свого минулого та звільняється від режиму, який занадто довго стримував наш народ, – така основна ідея твору.
Скульптуру створив французький стритарт-художник П’єр Амір Сассон, якого вразили й захопили події в Україні. У грудні 2013 року, коли в Києві тривав Євромайдан, митець протягом 13 днів утілював свій задум, використавши для цього величезну плиту рожевого мармуру. Риси обличчя, викарбувані в ній, належать одній із виконавиць українського гурту “Dakh Daughters Band”. Саме під їхній музичний супровід скульптуру було встановлено на майдані Незалежності у січні 2014 року як подарунок українцям.
Після пожежі на Майдані скульптура опинилася під рештками барикад. Згодом її, відреставровану, було передано на збереження до Музею Майдану.
7. Піаніно
Піаніно на протестах перед лавою силовиків – світлина, яка облетіла світові ЗМІ у 2013 році та без слів засвідчувала: Євромайдан в Україні є ненасильницькою акцією протесту людей, що обстоюють свої громадянські та загальнолюдські права. Оригінальний інструмент можна побачити на виставці. В експозиції відтворено епізод із життя Майдану: піаніно, перед ним стіна силовиків, а поруч справжня бруківка часів Революції Гідності. Піаніно супроти силовиків, музика замість агресії. У ненасильницьких методах боротьби полягала сила Майдану.
8. Мистецький доробок Тетяни Чепрасової
Саме в Українському Домі взимку 2014 року діяла мистецька ініціатива “Артіль Майдан”. Тут зустрічалися професійні митці та аматори й долучалися до майданівської традиції розписувати каски та щити. Ідею створювати полотна, які відтворюють історію Революції Гідності, належала художниці з Луганська Тетяні Чепрасовій. Її першою рефлексією на Євромайдан були ескізи, що з часом трансформувалися в живописні полотна та оригінальні малюнки на щитах і касках майданівців. Над картиною “Яблучний фреш” Тетяна Чепрасова працювала протягом усього часу Майдану, нашаровуючи на ній різні епізоди та емоції від пережитого й побаченого.
9. Рисунки із серії “Портрети з Майдану” художниці Олесі Хоменко
Десятки облич Майдану – реальні портрети мітингувальників, яких малювала просто неба київська художниця Олеся Хоменко. Вона хотіла у власний спосіб долучитися до протесту й робила те, що вміла найкраще. Швидко, в репортажній манері художниця створювала портрети протестувальників під копіювальний папір, а оригінал віддавала тому, кого малювала. Копії рисунків тепер зберігаються в Музеї Майдану. Серед цих робіт є й портрет одного з Героїв Небесної Сотні – Сергія Нігояна.
“Колись у мене була думка про те, що я як художник привласнюю реальність. Але на Майдані мені не хотілося якраз нічого привласнювати, мені хотілося віддавати”, – сказала художниця в одному з інтерв’ю.
10. Громадський сектор Євромайдану
В одній із вітрин експозиції ви можете побачити звичні, на перший погляд, речі – журнал чергувань, в якому залишали записи мітингувальники, анкети для участі у Громадському секторі та рожевий маркер.
Саме цим маркером було зроблено перший напис “Євромайдан SOS” на банері, який створювали учасники ініціативи.
Журнал чергувань зберіг запис про чергування з півночі до п’ятої години ранку. Волонтеркою, яка зголосилася чергувати в найважчі години доби, була Аліна Михайлова, учасниця Революції Гідності, відома нині як депутат Київради, доброволець і парамедик. Під час повномасштабної війни проти росії Аліна Михайлова є керівницею медичної служби “Ульф” 1-го окремого батальйону “Вовки Да Вінчі” імені Дмитра Коцюбайла.
Також тут розміщено анкети, які могли заповнити всі охочі долучитися до Громадського сектору Євромайдану – спільноти активістів, що об’єдналися для допомоги протестувальникам та підтримки ненасильницького формату протесту.
*Світлини експонатів на сайті Музею Майдану: https://maidanmuseum.org/uk/
