40 років тому:
16.11.1982 – у США помер Юрій Лопатинський-«Калина; Шейк», учасник визвольної боротьби першої половини ХХ століття, полковник УПА. Закінчив Народну школу та Українську академічну гімназію у Львові (1926), член «Пласту». Служив у Польському війську, закінчив школу підхорунжих. У 1929 почав навчання на юридичному факультеті Львівського університету, відтак вивчав медицину у Франції та Австрії. З юнацьких років член УВО та ОУН, шкільний товариш Романа Шухевича. Закінчив старшинські курси ОУН у Німеччині. З листопада 1938 до березня 1939 член штабу Карпатської Січі, поручник, командир підстаршинської школи у Хусті; після окупації Карпатської України угорцями через Румунію перебрався до Німеччини. У квітні 1941 учасник Другого великого збору ОУН(б) у Кракові, старшина батальйону «Нахтігаль», член військової референтури ОУН (1941). За відвагу у боях біля Вінниці нагороджений Залізним Хрестом. Після розформування батальйону «Нахтігаль» за дорученням ОУН виїхав до Берліну. З 04.1943 по 10.1944 в’язень концтабору Заксенгаузен. Зголосився добровольцем повернутися в Україну, щоби відновити зв’язок ЗП УГВР та ЗЧ ОУН з Проводом ОУН на матірних землях. У складі кур’єрської групи 27.12.1944 десантувався в Україну. Керівник делегації представників команди УПА та Президії УГВР на переговорах (на Закерзонні, Любачівщина-Томашівщина) з представниками польського підпілля (05.1945) у справі перемир’я. Із Закерзоння перейшов до Західної Німеччини (09-11.1945). Заступник керівника місії УПА за кордоном (з 1947) керівник військового центру при ЗП УГВР (1949-1952), працівник центру підготовки груп парашутистів-зв’язкових в Україну (1949-1951). З 1952 у США. Голова Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади, працівник ЗП УГВР, член дирекції корпорації «Пролог», член видавничого комітету «Літопис УПА» (з 1972). Лицар Золотого Хреста заслуги. Народився у Тернополі у священничій сім’ї 1906.
