90 років тому:
19.01.1935 – у с. Зятківці на Вінниччині померла Явдоха Зуїха (спр. Євдокія Сивак), народна співачка, носій та хранитель української народної творчости. Походила з кріпаків, була неписьменною. Двічі була замужем. Від 1883 мешкала у с. Гнатівці, від 1910 – у с. Зятківці. Володіла винятковою пам’яттю, голосом широкого діапазону та вишуканим естетичним відчуттям. В розмові використовувала дотепні метафори та порівняння, силу прислів’їв та приказок. В період від 1918 до 1930 фольклорист Гнат Танцюра записав з її голосу 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв та приказок, 156 казок, багато загадок, обрядів та інших фольклорно-етнографічних матеріалів. Примітно, що пісні повторно записані від неї через 10-12 років були виконані в тій же тональности (за камертоном) та за таким же ритмом (за метрономом). Коли Євдокія дізналася, що в записах буде вказане її ім’я, то наполягла, щоби згадували її під псевдонімом Явдоха Зуїха, від вуличного прізвиська її першого чоловіка, якого кликали Зуєм через те, що працював на заробітках у місті Зуєво під Москвою. В українській фольклористиці є виконавицею від якої записано найбільший за обсягом матеріал. Народилася у с. Кущинці на Вінниччині 1.03(17.02).1855.
