Сторінками боротьби УПА: звіт секретаря Рівненського обкому КП(б)У (80 років тому)

80 років тому:

5.03.1944 – інформація секретаря Рівненського обкому КП(б)У В. Бегми (недавній червоний партизан, генерал-майор) секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову «О действиях украинских националистов в Ровенской области». Звіт «нагору» написаний традиційними радянськими ідеологічними штампами, проте все ж, якщо їх опустити, містить доволі цікаві факти. Доповідна записка складається з трьох частин. У першій традиційно (і безпідставно) декларується, що місцеве населення прихильно ставиться до радянської влади та «с большим желанием хочет помогать советским органам». Але в наступній констатується реальний стан справ в области. Після перерахунку декількох конкретних випадків бойових акцій УПА підсумовується, що у Рівненській области діє більш як 56 відділів УПА від 100 до 400 стрільців при загальній чисельності повстанців 9-10 тисяч бійців. Від моменту приходу радянської влади (січень-лютий) ними здійснено 7 нападів на районні центри области (Деражня, Тучин, Володимирець, Морочно, Висоцьк) та знищено 109 чоловік радянського і партійного активу. Також проведено 64 напади на великі населені пункти та знищено понад 500 більшовицьких активістів, до 150 нападів на невеликі підрозділи ЧА, вбито та пропало безвісти більше 250 вояків і офіцерів ЧА, а також зафіксовано 174 випадки нападу на донощиків та місцевий радянський актив. Внаслідок цього, як констатує високий радянський чиновник, районний актив, який боїться нападу з боку УПА, сидить переважно в райцентрах, а до сіл з’являється дуже рідко, а в багатьох селах взагалі не буває. В третій регулюючій частині партієць зокрема пропонує здійснити в області поголовну мобілізацію чоловічого населення від 17 до 50 років і відправити у східні області, де посортувати: частину забрати до армії, а частину – в трудові батальйони. Також пропонує видати урядовий наказ або постанову про застосування каральних заходів до населення і навіть цілих сіл, які не виконують наказів нової влади, тобто за нелюбов до ката-«освободітєля».

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа