80 років тому:
5.04-31.10.1946 – на етнічних українських землях так званого Закерзоння польська влада провела масштабну спеціальну операцію Війська Польського проти УПА під кодовою назвою «Жешув» («Ряшів»). Метою операції була – ліквідація українського визвольного руху (відділів УПА та підпілля ОУН) у південно-східних районах Польщі, зокрема у Ряшівському воєводстві. Вибір напрямку головного удару визначався тим, що у згаданому воєводстві сили УПА були найпотужнішими, місцеве управління та функціонування силових структур було паралізоване, на території окремих населених пунктів створено «повстанські округи». А крім того в терені також діяли невеликі відділи польських антикомуністичних повстанців, які на той час уже пішли на співпрацю з УПА. Початково планувалося, що акція триватиме три місяці, проте насправді вона затягнулася до семи. Один із головних ударів польськими репресивними підрозділами було завдано по цивільному українському населенню, як запіллю повстанського руху – тільки в часі операції «Ряшів» лише з цього воєводства до СРСР депортовано 249 781 етнічних українців. Наслідком таких дій українські партизани значною мірою були позбавлені регулярного постачання харчів та різноманітних господарських засобів, медичної опіки, своєчасного отримання розвідувальних даних, був порушений надійний зв’язок між окремими повстанськими відділами та між підпіллям. Попри велетенські втрати в особовому складі польських формувань немалих втрат зазнали також українські повстанці та польські антикомуністичні загони. В результаті УПА змушена була перейти від наступальної тактики до так званої «бункерної війни». Але попри розрахунки вищого польського керівництва повстанський рух не було знищено і на весну 1947 відділи УПА зуміли (наскільки це було можливим) відновити свої сили та розпочати новий наступ на окупаційну адміністрацію. Зокрема 28 березня 1947 із засідки було знищено заступника міністра оборони генерала Кароля Свєрчевського, який виїхав на терени воєводства з інспекцією ефективности бойових дій Війська Польського проти УПА. Не маючи можливости здолати несприйняття радянської влади та опір українців на землях Закерзоння польський уряд вдався до геноцидного способу вирішення «українського питання» – тотальної депортації всього українського населення з підпольських етнічних українських територій в рамках операції «Вісла».
