20 років тому:
20.04.2004 – у м. Новий Ульм у Німеччині помер Степан Мудрик-«Мечник», учасник збройної боротьби за волю України, письменник, публіцист. Освіта середня, член ОУН (1937). Від 1940 працівник СБ ОУН. Зв’язковий між краєвим провідником ОУН І. Климівим-«Легендою» та Провідником С. Бандерою, декілька разів переходив радянсько-німецький кордон. На початку німецько-радянської війни в складі похідної групи ОУН працював на Житомирщині та Київщині. Член Київського обласного проводу ОУН (1942). У липні 1942 заарештований ґестапо в районі Білої Церкви, проте зумів втекти з-під арешту. Заступник командира ВО-2 «Буг» (1943), член Крайового проводу ОУН ЗУЗ, займався виявленням агентури радянських і німецьких спецслужб. Заарештований ґестапо 21.11.1943 в Радехівському районі. Засуджений до кари смерти, заміненої апеляційним судом на 15 років ув’язнення. Утримувався в концтаборах у Ґросрозені, Заксенхаузені, Ревенсбурзі, Дорі, звільнений американськими військами (04.1945). Організатор громадського життя українців у Західній Німеччині та порятунку українських емігрантів від радянських репатріаційних комісій, працівник референтури СБ, член Проводу ЗЧ ОУН. Відповідав за зв’язок із спецслужбами США, Великої Британії, Німеччини, опікувався підготовкою та відправкою кур’єрів ОУН до Польщі та Західної України. В міжфракційній боротьбі підтримував С. Бандеру. Керівник розвідки ЗЧ ОУН (1951 – кінець 1980-х), за кілька тижнів повідомив Провід ОУН про можливий замах КДБ на С. Бандеру, проте цих застережень не дослухались наслідком чого Провідник був убитий. Закінчив правничий факультет Українського вільного університету, професор УВУ, фундатор історіографії спецслужб ОУН і УПА, автор численних монографій та наукових праць. Тереновий провідник ОУН у ФРН (1965-1991), перебував під постійним стеженням з боку агентів радянських спецслужб. Член керівних органів багатьох українських організацій на еміграції, організатор допомоги українським політв’язням-шістдесятникам, акцій протесту проти радянсько-московської окупації України. За головування Я. Стецька та В. Олеськіва – організаційно-кадровий референт Проводу ОУН. Голова Головної ради Проводу ОУН (1991). Заступник президента СКВУ в Європі, 11 років очолював Координаційний осередок українських громадських установ у Європі, провідний член Союзу української молоді, Ліги українських політв’язнів, низки інших організацій, дописувач багатьох газет і журналів. Після 1991 неодноразово відвідував Україну, почесний член Всеукраїнського братства ОУН і УПА. Відзначений Золотим Хрестом Товариства колишніх вояків УПА. Похований на місцевому цвинтарі, проте через несплату коштів могила не збереглась. На жаль через дріб’язкові меркантильні інтереси українських чиновників щороку могили визначних громадських, культурних та політичних діячів розкидані по усьому світу безслідно зникають. Народився у с. Криве на Львівщині 1919.
