Роман Купчинський – поет, прозаїк, композитор, поручник УГА (130 років тому)

130 років тому:

24.09.1894 – у с. Розгадів на Тернопільщині народився Роман Купчинський, поет, прозаїк, літературний критик, композитор, журналіст, поручник УГА. Батько Григорій Купчинський – священник УГКЦ.

Закінчив Перемишльську гімназію (1913). Займався легкою атлетикою. Навчався у Львівській духовній семінарії (1913-1914). Доброволець Легіону Українських січових стрільців, учасник боїв на Маківці, біля р. Стрипа; рядовик, командант чоти, сотні, ад’ютант полку, поручник. Член Пресової кватири й Артистичної горстки УСС (1915-1917). У боях за Львів командир полку УГА (01.1919). Активний дописувач до стрілецької періодики та львівських часописів «Шляхи» і «Діло». Інтернований поляками в таборі для старшин у м. Тухолі (середина 1920 – 02.1921).

Вивчав філософію у Віденському університеті (1921-1922) та гуманітарні науки в Українському таємному університеті у Львові (1922-1924). Співробітник редакції газети «Діло» (1924-1939) та низки галицьких періодичних видань. Співзасновник і редактор львівської видавничої кооперативи «Червона калина» (1921-1939). Співорганізатор (з Василем Бобинським і Павлом Ковжуном; 1922) літературно-мистецької групи «Митуса» та співредактор однойменного місячника групи. Голова Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка у Львові (1933-1939). У 1939 виїхав до Кракова, працював в Українському видавництві, дописував до газети «Краківські вісті» та іншої періодики. Наприкінці війни емігрував до Німеччини, а 1949 – до США, м. Оссінінг біля Нью-Йорка. Працював в українській газеті «Свобода», член дирекції та редакційної колегії відновленого (1950) видавництва «Червона калина». Співзасновник (1952), голова (1959-1960) та почесний член Спілки українських журналістів Америки. Член управи Літературно-мистецького клубу в Нью-Йорку (1950-ті – 1960-ті). Член Об’єднання колишніх вояків Української армії та низки інших українських товариств. Автор поезій та музики пісень (84 пісні) на стрілецьку тематику, чимало з яких стали народними, роману трилогії зі стрілецького життя «Заметіль» (1928-1933). Співавтор сценарію фільму Юліана Дороша «Для добра і краси» (1936). Окремі вірші перекладено іноземними мовами. Помер у м. Оссінінг, США 1976.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа