390 років тому:
27(17).05.-14(4).06.1634 – у с. Семлево на річці Полянівка (притока Дніпра) в ході переговорів, після тривалих дискусій, укладено мирний договір (Полянівський) між Річчю Посполитою та Московським царством, яким завершено війну 1632-1634 за Чернігово-Сіверські та Смоленські землі. У війні по стороні польської армії брали участь також запорізькі козаки. Зокрема за умовами Полянівського договору Москва відмовлялася від Чернігівської землі з містами Чернігів і Новгород-Сіверський (з цих територій у 1635 утворено Чернігівське воєводство) та Смоленської землі з містами Смоленськ, Трубчевськ, Рославль та інші. Цікаво, що поляки вимагали, щоби московський цар Михайло підписувався не як «цар всієї Русі», але як «цар своєї Русі», мотивуючи тим, що Москва претендуватиме на Русь, яка тоді входила до складу Речі Посполитої (властиво руські, або нинішні українські землі). Проте московити відкинули цю вимогу, запевняючи у безпідставності побоювань польської сторони, оскільки «ваша Мала Русь» належить до Польщі та Литви і «до цього іменування царської величності всія Русі не входить». Тобто до середини ХVІІ століття московити навіть у мріях не претендували на українські землі, проте уже невдовзі все кардинально змінилося. Договір обидві сторони ратифікували у 1635.
