60 років тому:
13.03.1964 – у доповідній записці уповноважений у справах РПЦ в Івано-Франківській области Атаманюк констатував, що на Франківщині продовжують діяти близько 160 монахів катакомбної УГКЦ, які творять підпільні монастирі на приватних помешканнях та займаються місіонерською діяльністю. Аналогічна ситуація склалась також на Львівщині, Тернопільщині та Закарпатті. Згідно з інформацією заступника начальника КДБ при РМ УРСР Калаша від 28.11.1963 в УРСР продовжували діяльність 374 греко-католицьких свяшенників та 499 ченців і черниць. Сьогодні важко судити наскільки точними є зазначені цифри – про існування частини духовенства та монашества особливо з нових покликань радянські спецслужби не мали інформації, – проте очевидним є факт, що попри півстоліття системного нищення УГКЦ Церква все ж виявилась переможцем у двобої з КДБ і на 1988-1989 роки вийшла з підпілля з діючим єпископатом, духовенством, монашеством та мирянами.
На початку радянської окупації Західної України там існували дві потужні інституції, що мали найбільший вплив на свідомість і почуття людей: ОУН з народною армією УПА та Церква (УГКЦ). ОУН та УПА мали добре сплановану структуру, пристосовану для успішної діяльности в підпіллі, досконало вишколені для підпілля кадри, передові як на ті часи методи ведення боротьби й достатньо трофейної зброї, проте все ж до початку 1960-х радянські спецслужби зуміли розгромити організаційну структуру та придушити збройний опір. Натомість катакомбну Церкву творили особи, що не мали найменшої уяви про підпільну діяльність, яких чекісти подібно як і повстанців заарештовували, висилали в концтабори, фізично знищували. Але незважаючи на переслідування в підпіллі працювали всі монаші чини та згромадження, діяли семінарії, висвячували нових священників та єпископів і професійна репресивна система виявилась безсилою проти аматорів підпільної боротьби. Пояснити цей факт з точки зору історичної логіки важко, якщо взагалі можливо. На думку зринають хіба слова Христа Петрові на другу частину яких чомусь менше звертають увагу: «Ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її» [Мт. 16:18].
