80 років тому:
15.10.1944 – в урочищі Глибокий біля с. Липа, нині Долинського району на Івано-Франківщині через зраду інструктора школи осетина Караєва-«Кацо» в бою з облавниками НКВС загинув штаб і чота охорони старшинської школи УПА-Захід «Олені», в тому числі командир школи майор Федір Польовий-«Поль», ад’ютант командира хорунжий «Ткачук», командир розвідки-охорони «Ждан».
15.10.1944 – в урочищі Глибокий біля с. Липа на Івано-Франківщині в нерівному бою загинув Федір Польовий-«Поль», командир старшинських шкіл УПА, хорунжий УПА (26.01.1944), сотенний УПА (1.10.1944), майор УПА (посмертно), Лицар Золотого Хреста бойової заслуги 2-го класу (1945), Срібного Хреста заслуги (1952, посмертно). Під час служби в польській армії отримав звання поручника. В’язень польських тюрем за приналежність до ОУН (1937-1938). На початку німецько-радянської війни керівник однієї з трьох похідних груп ОУН(м) на Полісся. Влітку 1943 заарештований ґестапо в м. Здолбунів на Рівненщині, зумів втекти з в’язниці. Начальник вишкільного відділу КВШ УПА-Північ (08.1943 – поч. 1944). Керівник підстаршинської школи УПА «Дружинники» між селами Золотолин і Яполоть Костопільського району на Рівненщині. Від жовтня 1943 до січня 1944 керівник старшинської школи «Лісові чорти» в Свинаринському лісі на Волині. З наближенням фронту в лютому 1944 інструкторський склад школи передислоковано в Карпати в районі м. Долина, де 1.03.1944 засновано старшинську школу «Олені» (дала два випуски). Командував школю поручник Фрасуляк-«Хмель», а з травня 1944 – Польовий-«Поль». Після другого випуску 13 жовтня дезертирував інструктор зброєзнавства осетин Костянтин Караєв-«Кацо» та привів облаву 14-го прикордонного загону НКВС чисельністю 480 солдат. В бою також загинули ад’ютант командира школи «Ткачук», капелан Роман Хомин-«Рафаїл», бунчужний «Ждан», зв’язкова Марія Чорна-«Дзвінка», старший булавний «Хміль» і 12 курсантів, 5 повстанців потрапило в полон. Тіла полеглих селяни поховали у спільній могилі. Народився у Кременецькому повіті на Тернопільщині 1913.
15.10.1944 – біля с. Липа на Івано-Франківщині при нападі підрозділів НКВС на вишкільний табір УПА разом з побратимами загинув Рафаїл Хомин (в світі Роман), ієромонах-студит, іконописець, капелан старшинської школи УПА «Олені». Закінчив духовну семінарію у Львові (1931) і цього ж року в соборі св. Юра хіротонізований на священника. Коротко душпастирював у селах Ляшків і Вербилівці (1931). В Римі прийняв чернечий постриг (1932). Продовжив здобувати богословську освіту у Римі в Колегіумі Руссікум (10.1931-09.1932). Капелан для в’язнів українців у польських тюрмах Вісніч, Вронки, Равич (1932). Навчався в Лювенському університеті в Бельгії (від 1933), доктор богослов’я. Значною мірою долучився до відновлення та розвитку українського іконопису у нововизантійському стилі. Один з організаторів та викладач студійської іконописної школи при Святоіванівській лаврі на Чернечій горі у Львові. Розписував церкви в Галичині, зокрема монастирський храм в Уневі, писав та реставрував ікони, виконував графічні роботи та скульптуру. На жаль багато робіт о. Рафаїла не вціліли до наших днів. У липні 1944 звернувся до віце-президента УГВР о. Івана Гриньоха та шефа Головного військового штабу УПА Олекси Гасина з проханням дозволити сповняти служіння капелана УПА. Оскільки капеланство в УПА не було передбачено його зарахували виховником старшинської школи «Олені». Посмертно поручник-капелан УПА. В даний час триває беатифікаційний процес о. Рафаїла Хомина. Народився у с. Піддністряни на Львівщині 1907.
