80 років тому:
10.06.1944 – біля с. Микулинці на Вінниччині загинув Омелян Грабець-«Батько; Вовк», провідний діяч національно-визвольної боротьби минулого століття, полковник УПА. Закінчив українську гімназію у Перемишлі, член Пласту, учасник таємних молодіжних гуртків. Член УВО, згодом ОУН. Навчався у Празі в Політехнічному інституті. Після вбивства міністра Броніслава Пєрацького (1934) чеською владою виданий Польщі. Ув’язнений в концтаборі Береза Картузька (1935-1936). Під час укладання асфальту коток розтрощив йому руку, крім того в сирих бараках в нього загострився ревматизм, тому у січні 1936 звільнений за станом здоров’я. Організатор протипольських демонстрацій та протестів, за дорученням ОУН очолив Українське спортивне товариство, керував обороною собору св. Юра у Львові від нападу польських шовіністичних боївок. 1939 вдруге заарештований під час Студентського конгресу З початком Другої світової війни вийшов на волю, повернувся на Холмщину (німецька зона окупації). Організатор каналів зв’язку з осередками ОУН на підрадянській території, переходу через німецько-радянський кордон кур’єрів та підпільників ОУН (1939-1941). Член Головного військового штабу ОУН (1941), керівник однієї з похідних груп ОУН (1941). Обласний провідник ОУН Рівненщини (1941-1942), організатор втеч із німецьких концтаборів радянських військовополонених. Через загрозу арешту ґестапо перейшов у підпілля. Обласний провідник ОУН Кам’янець-Подільщини (1942-1943). Провідник Генеральної округи ОУН на Осередньо-Східних Українських Землях (Вінницька, Кам’янець-Подільська та бердичівсько-Проскурівська воєнні округи; 1943-1944), полковник УПА (літо 1943). Організатор та командир повстанського загону на Вінниччині чисельністю 500 стрільців, на чолі якого провадив бої з німецькими окупантами. Організатор районної конференції ОУН на Вінниччині (1943), в ході якої під час несподіваного нападу гітлерівців отримав поранення. В числі успішних акцій під командуванням Грабця-«Батька» напад на в’язницю у Літині (акція «Спокій»), підчас якого знищено охорону та начальника тюрми, звільнено в’язнів, серед яких чимало членів ОУН. Також звільнення полонених із концтабору біля с. Якушинці (Калинівський район), що знаходився біля ставки Гітлера, розгром німецької колони під Якушинцями, напад на майстерню зброї у Вінниці, рейд до Молдови та на Західну Україну (11.1943-01.1944). Командир ВО «Вінниця» групи УПА-Південь (Кам’янець-Подільська і Вінницька області). Після приходу більшовиків місце розташування штабного бункеру над річкою Згар видав засланий сексот Зайцев. На захоплення командира червоні кинули три каральні батальйони НКВС (189-й, 203-й і 209-й). Грабець наказав побратимам пробиватися, а сам залишився прикривати їх відступ. Вирватися вдалося лише кільком повстанцям. За звітами НКВС загинуло 14 вояків УПА, 2 взято в полон. Над тілом мертвого командира енкаведисти поглумились, а відтак перевезли в Літин і закопали в невідомому місці. Народився у с. Нове Село на Любачівщині, нині в Польщі 1911.
