180 років тому:
18(6).01.1845 – у містечку Яготин на Київщині помер Микола Рєпнін-Волконський, князь, генерал від кавалерії (1828), Малоросійський генерал-губернатор (1816-1834). Старший брат декабриста Сергія Волконського, онук по матері фельдмаршала князя М. Рєпніна. Походив із роду чернігівських Рюриковичів. Одружений із онукою гетьмана Кирила Розумовського Варварою Розумовською, в шлюбі народилося семеро дітей. Закінчив кадетський корпус (1792), служив у війську (1792-1836), учасник наполеонівських воєн, генерал-губернатор Саксонії (1813-1814). Значною мірою завдяки клопотанням українців (зважаючи на організаційні здібності та родичання з нащадками гетьмана Розумовського), які перебували в Санкт-Петербурзі на вищих урядових посадах у 1816 призначений Малоросійським генерал-губернатором. Урядування розпочав з перевірки чиновників та ревізії державних установ, яке скерував на зміцнення московської влади в краї. Проте з іншого боку, попри негативне ставлення урядових кіл, підтримував намагання української шляхти зрівнятися в правах із московитським дворянством. В цьому напрямку, щоби глибше зрозуміти місцеву українську еліту зацікавився історією України та посприяв начальнику своєї канцелярії Д. Бантиш-Каменському в написанні «Історії Малої Росії» (вважається, що написав розділ до цієї праці про Берестецьку битву 1651). Щоби надійніше пов’язати українську шляхту з Московитською імперією заснував у Полтаві кадетський корпус – середній навчальний заклад, який мав забезпечити дітям української шляхти успішний кар’єрний ріст в імперському бюрократичному апараті. Також за його клопотанням у Полтаві 1818 відкрито Інститут шляхетних дівчат (шостий в імперії та перший на Лівобережжі; опікувалася дружина Рєпніна). Для вирішення проблеми козацького малоземелля та зміцнення південного прикордоння разом із новоросійським та бессарабським генерал-губернатором М. Воронцовим сприяв переселенню козаків у південні губернії, що також викликало невдоволення московитського уряду. Для придушення польського повстання 1830-1831 сформував 8 козацьких полків та згодом запропонував імператору Миколі І програму козацького устрою. Щодо селянського стану обстоював скасування кріпацтва, найперше на українських землях, оскільки тут воно найменше вкоренилось у порівнянні з московськими губерніями. Матеріально підтримував Івана Котляревського. У 1818 з Харкова запросив частину трупи та організував у Полтаві театр під керівництвом Котляревського. Дозволив ставити вистави українською мовою. Ініціював збір грошей на викуп із кріпацтва актора Михайла Щепкіна. Підтримував товариські стосунки з Капністами, був близько знайомий з Тарасом Шевченком. Близьким другом Шевченка була також його донька Варвара Рєпніна. Усе це призвело до усунення його Миколою І з посади генерал-губернатора, переслідування та еміграції за кордон. Похований у Густинському Свято-Троїцькому монастирі. Народився 1778.
