80 років тому:
22.06.1944 – у с. Дубровиця Сінявського деканату (нині Лежайський повіт Підкарпатське воєводство) польським підпіллям замордований священник УГКЦ Микола Добрянський-Нісевич. Народився 1868, хіротонізований на священника 1896, вдівець. В українському національно-культурному житті не брав участи, приятельські стосунки утримував переважно в польському середовищі (źycliwy Polakom).
Та все ж війна справа страшна та не прогнозована і навіть нейтралітет або й лояльність до будь-якої з протиборчих сторін не дає жодних гарантій особистої безпеки. Подібну трагедію досвідчують також і народи. Українці за дитячу довірливість та здавалось природні душевні порухи порозуміння з північним сусідом не раз сплачували непомірну криваву ціну. В першій половині минулого століття московити замордували десятки мільйонів наших співвітчизників і сьогодні знову рясно ллється кров за те, що державні мужі та більшість населення не могли вчасно добачити хижацьку кровожерну сутність цих андрофагів та готуватися до неминучої чергової агресії.
