20 років тому:
11.07.2002 – у Клівленді в США помер Микола Дейчаківський, лікар-хірург, письменник, громадський діяч на еміграції. Закінчив Станіславську гімназію, вивчав філологію у Львівському університеті (1940-1941), відтак (з 1942) медицину. Член ОУН (1940), референт пропаганди в студентському середовищі, 1944 як зв’язковий у складі Закордонного Представництва УГВР виїхав на Захід. Заарештований німцями при переході швейцарського кордону. Після війни у Відні продовжив медичні студії і завершив їх у Мюнхені (1949). У 1950 емігрував до США, займався лікарською практикою, одружився з Надією Воляник з якою виховали трьох синів. Член кількох медичних товариств, зокрема Українського лікарського товариства Північної Америки (голова відділу в Огайо), Українського народного союзу, член управи товариств «Рідна школа», «Самопоміч», «Українсько-американський дім», «Комітет Станіславівщини», дописував до «Свободи» та «Лікарського вісника». Співзасновник Координаційного комітету допомоги Україні (1991), керівник фонду допомоги Україні в Огайо, співорганізатор та голова місцевого відділу Постійного олімпійського комітету для допомоги українській олімпійській команді. В Україні та на еміграції займався футболом, автор спогадів. Народився у с. Ямниця на Івано-Франківщині 1921.
Сини:
Орест – магістр міжнародних наук, радник Гельсінської комісії при Конгресі США,
Юрій – біомедичний інженер і лікар-кардіолог, працівник видавництва “Смолоскип”,
Микола – магістр бізнесової адміністрації і музики (хорова диригентура), співак Української капели бандуристів ім. Тараса Шевченка, з 1991 по 1999 працював в Консультативно-дорадчій Раді при Верховній Раді України, в Міжнародному Фонді “Відродження”, захищав українські інтереси у Фонді “Євразія”.
