60 років тому:
7.06.1964 – в Одесі помер Михайло Жук, живописець, графік, ілюстратор, кераміст, мистецтвознавець, літературний критик, поет, перекладач, педагог. З восьми років працював на сезонних роботах. Навчався у Київській рисувальній школі Олександра Мурашка в Харитона Платонова та Миколи Пимоненка (1896-1899), Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (1899) та факультеті монументально-декоративного живопису Краківської академії красних мистецтв у Станіслава Виспянського, Яна Станіславського, Юзефа Мегоффера (1900-1904; закінчив із срібною медаллю). Вчитель малювання Чернігівської приватної жіночої гімназії та духовної семінарії (1905-1906). Товаришував з Михайлом Коцюбинським, ілюстрував твори письменника. Співзасновник та професор Української академії мистецтв у Києві (1917-1919). У 1919-1925 мешкав у Чернігові, а від 1925 і до кінця життя в Одесі. Член Асоціації революційного мистецтва України, Асоціації художників Червоної України, Спілки художників України. Професор (від 1925) та проректор (1925-1964) Художнього інституту в Одесі, викладач художнього училища (1932-1955; з перервами).
Працював у галузях станкового живопису, портрету, книжкової і станкової графіки, плаката, екслібриса, художньої кераміки. Вивчав та відтворював народні орнаменти. Учасник мистецьких виставок (перша у 1903 в Кракові). У творчости адаптував для українського національного мистецтва європейські здобутки модерну, проте у 1930-х, не бажаючи перетворюватися на партача в стилі соцреалізму перейшов від графіки до декоративно-прикладного мистецтва. Прозу та поезію писав від початку 1900-х та друкував в численних українських часописах, власноруч ілюстрував свої твори; основна частина написаного припадає на першу третину ХХ століття. Автор спогадів про Лесю Українку, Івана Франка, Михайла Коцюбинського. Народився у м. Каховка, нині Херсонської области 1883.
