110 років тому:
21.11.1914 – у с. Корні, нині Люблінського воєводства в Польщі народився Михайло Грицина-«Хозар; Чайчук», командир ТВ-11 «Пліснисько», сотник УПА. Навчався в гімназії у Рава-Руській, член Юнацтва ОУН. Заарештований польською поліцією за участь в шкільній акції (10.1933) та після дворічного перебування у польських тюрмах вийшов на волю (10.1935). Завершив навчання у приватній гімназії «Рідної школи» в Рогатині. Вдруге заарештований навесні 1938. З початком Другої світової війни (1939) в німецькій зоні окупації. Директор народної школи в с. Юрів (Томашівський повіт), одночасно повітовий провідник ОУН Томашівщини (1940-1941). З квітня 1941 підстаршина батальйону «Роланд». Після розформування батальйону легально секретар громади в Угневі, в підпіллі військовий (організаційно-мобілізаційний) референт окружного проводу ОУН Равської округи (1943-1944). В цей час одружився. Займався формування відділів УПА та забезпечення їх зброєю і амуніцією. Наприкінці 1943 перейшов у підпілля. Часто перебував в курені УПА «Галайда» (командир Дмитро Пелип-«Ем»). 29 серпня 1944 під Каровом в бою куреня «Галайда» з військами НКВС отримав поранення. Наказом Головного військового штабу УПА (23.09.1944) підвищений до ступеня хорунжого (ступінь булавного можливо отримав з часів служби в «Роланді»). З квітня 1945 старшина для доручень військового штабу ВО «Буг». З вересня 1945 командир Золочівського тактичного відтинку УПА «Пліснисько». Пізно восени отримав відпустку до рідного села на Закерзоння. Повертаючись зустрівся з крайовим провідником Львівського краю Дмитром Слюзаром-«Золотарем» та надрайонним провідником Жовквівщини Петром Вітюком-«Володимирком». Разом із ними потрапив в облаву прикордонних військ НКВС. Загинув разом з побратимами в с. Бесіди на Львівщині 1945. Посмертно відзначений Бронзовим Хрестом бойової заслуги та підвищений до ступеня сотника УПА (1946).
