Михайло Дяченко-«Гомін; Славобор; Марко Боєслав» – ідеолог і пропагандист УПА та підпілля ОУН

02_23_Дяченко

70 років тому:

23.02.1952 – в бою з опергрупою відділу 2-н УМҐБ в урочищі Хубена біля с. Дзвиняч Богородчанського району Івано-Франківської области загинув Михайло Дяченко-«Гомін; Славобор; М.Б.; БС-2; Б-333; 738; літ. пс. – Марко Боєслав», поет, письменник, ідеолог, публіцист і пропагандист УПА та збройного підпілля ОУН.

Закінчив Станіславську гімназію (1930). У рідному селі член осередків «Просвіти», «Рідної школи», «Сільського господаря», Пласту, керівник місцевого осередку Товариства «Сокіл». Навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Член ОУН (1932), в’язень польських тюрем (1934-1935, 1937-1939). У 1939-1941 перебував на Холмщині, відтак повернувся у рідне село.

Потяг до літературної творчости побачив і підтримав рідний брат Микола, який заопікувався осиротілим 10-річним хлопцем. Вже в гімназії почав писати перші поетичні твори і згодом до 1939 видав декілька збірок. На Холмщині продовжив творчу діяльність, а з 1944 творив у підпіллі під літературним псевдонімом «Марко Боєслав». Крім віршів писав новели, оповідання, публіцистику, друкувався у підпільних виданнях «Чорний ліс», «Шлях перемоги», «За Україну!», «На чатах». За літературно-журналістську та пропагандистську діяльність нагороджений Срібним Хрестом Заслуги (1948). Автор пісні, яку вважають народною «Рости, рости Черемшино», присвяченої друкарці Марті Свідрук-«Черемшина».

Працівник референтури пропаганди Станиславівського обласного, після реорганізації – Карпатського крайового проводу ОУН (1944-1949), референт пропаганди Станиславівського окружного проводу ОУН, референт пропаганди Карпатського крайового проводу ОУН (кін. 1949-02.1952), член УГВР, редактор підпільних часописів «Шлях перемоги» та «Чорний ліс».

Народився у с. Боднарів на Івано-Франківщині 1910.

За даними МҐБ УРСР в бункері разом з М. Дяченком загинули:

Онуфрій Онуфряк-«Орест; Деркач», народився у с. Зелена Надвірнянського району Станіславівської області 1927, підпільник від 1944, керівник Солотвинського районового проводу ОУН;

Михайло Янишевський-«Вихор; Яструб; Мисько», народився у с. Жураки Солотвинського району Станіславівської області 1927, підпільник від 1944;

Михайло Дрогомерецький-«Захар», народився у с. Боднарів Калуського району Станіславівської області 1930, охоронець М.Дяченка;

Михайло Фесюк-«Чумак», народився у с. Жураки Солотвинського району Станіславівської області 1928, підпільник від 1949;

Марта Свідрук-«Марійка», народилася у м. Надвірної Станіславівської області 1928, сестра члена СБ Солотвинського районового проводу ОУН Свідрука Мирона-«Вільшенка», убитого 19 лютого 1952;

«Сміливий», народився у с. Підпечери Станіславівського району Станіславівської області, охоронець М.Дяченка.

Тіла убитих повстанців знайдено після падіння СРСР і перепоховані у смт. Солотвин Богородчанського району Івано-Франківської області.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа