80 років тому:
5.04.1944 – у м. Кам’янка-Струмилова (нині Кам’янка-Бузька) на Львівщині помер Михайло Цегельський, священник УГКЦ (1875), папський шамбелян і Римський граф (титули надані Папою), співзасновник і активний діяч «Просвіти». Походив з давнього священничого роду. Навчався у Бродівській гімназії та Академічній гімназії у Львові, студіював право та теологію у Львівському університеті. Одружився з Анізією Дзерович (1874). Від свого висвячення та до кінця життя парох та декан у містечку Кам’янка-Струмилова (нині Кам’янка-Бузька). Учасник установчих зборів товариства «Просвіта» (1868), ініціатор створення (1892) і багаторічний голова (до 1927) філії товариства «Просвіта» у Кам’янці-Струмиловій. Засновник або співзасновник і керівний член низки інших місцевих суспільних товариств. Ініціатор побудови Народного дому (1911, архітектор і. Левинський), пам’ятника на могилі о. Маркіяна Шашкевича, а наступного року перенесення останків о. Маркіяна з с. Новосілки на Личаківський цвинтар у Львові. Переміг на виборах до Галицького Сейму, проте мандат віддав Володимиру Сінгалевичу, вважаючи, що більше зробить для громади в статусі пароха.
У липні 1915 під час відступу царської армії інтернований московською окупаційною владою до Києва. Тоді ж митрополитом А. Шептицьким (який також перебував на засланні) призначений Генеральним вікарієм України для духовної опіки греко-католицьких станиць на Східній Україні. Ініціатор побудови церкви Христа Спаса УГКЦ у Києві (знищена комуністами у 1930-х). В часі революції у 1917 повернувся до Кам’янки-Струмилової. Як Генеральний вікарій у 1918 двічі виїздив до Києва. В короткий період української незалежности посол до парламенту ЗУНР, голова Повітової Української Національної ради в Кам’янці-Струмиловій, опікувався пораненими вояками УГА, постачанням продовольства на фронт, належного функціонування органів державної влади. Після падіння ЗУНР у травні 1919 заарештований польською окупаційною владою, утримувався у львівській в’язниці «Бриґідки», проте завдяки клопотанням впливових друзів через декілька тижнів звільнений. За ревну душпастирську працю відзначений титулом дійсного Папського шамбеляна та Римського графа. У міжвоєнний період активний діяч Українського національно-демократичного об’єднання, засновник Українського католицького союзу (1931). В часі німецької окупації, коли гітлерівці схопили в містечку велике число заручників, 96-річний о. Михайло зумів переконати німецького крайс-гауптмана звільнити ув’язнених, бо це тільки посилить діяльність УПА. Німці таки випустили заручників з умовою, щоби вони на певний час виїхали з міста. Народився у с. Висоцько на Львівщині 1848.
