70 років тому:
13.09. 1956 (в літературі також 30.05.1956) – у Києві в Лук’янівській в’язниці розстріляний Лука Гринішак-«Довбуш; СД-5; 156; 142-б» – командир куреня УПА «Бескид», Надвірнянський надрайонний референт СБ. Закінчив гімназію у м. Надвірна, активний член осередків «Просвіта» та «Січ» у рідному селі. Відбув строкову службу у Війську Польському. Одружився з Ганною Попович (1937; пізніше в підпіллі «Ружа»). Стрілець Карпатської Січі, учасник боїв з угорськими окупантами (1939).
Член ОУН (1942). Станичний ОУН у рідному селі (1942), провідник Надвірнянського районного проводу ОУН (1943), організаційний референт Надвірнянського повітового проводу ОУН (1943-05.1944). Чотовий сотні УПА «Верховинці» (командир «Іскра») (05.1944), командир сотні (від 08.1944), старший булавний. Організатор і командир куреня УПА «Бескид» ТВ-22 «Чорний ліс» (осінь 1944 – 1947), хорунжий (15.04.1945), сотник (від 22.01.1946, наказ ГВШ 15.02.1946) УПА. Нагороджений Бронзовим Хрестом бойової заслуги (1.02.1945). Уславився боями з німецькими та угорськими, відтак московсько-більшовицькими окупантами. Після розформування куреня перейшов в теренову сітку ОУН. Ім’я курінного викликало велику лють у функціонерів МВС-МДБ та партії, за його голову обіцяли велику винагороду.
Референт СБ Надвірнянського надрайонного проводу ОУН (07.1948-09.1951; райони Солотвинський, Ланчинський, Яремчанський і Надвірнянський), проявив себе як вмілий розвідник і контррозвідник. 15 вересня 1951 в горах Яремчанського району на пункті зв’язку внаслідок зради захоплений у полон агентурно-бойовою групою відділу 2-Н УМДБ у Станіславській области. Чекісти розраховували використати його для захоплення Крайового референта СБ «Грома» та ліквідації підпілля Надвірнянщини. Проте «Довбуш» зумів перехитрити чекістів і, провізорично погодившись на співпрацю, 3 січня 1952 під час чекістсько-військової операції зумів втекти й на весні повернувся в підпілля. Увійшов в осередок референта СБ Карпатського Крайового Проводу ОУН Миколи Твердохліба-«Грома». Разом із ним провів зиму 1953-1954 в бункері вглибині Карпат. У травні 1954 висланий «Громом» для відновлення зв’язків з підпіллям, проте 12 травня 1954 у с. Лоєва Надвірнянського району внаслідок зради колишнього Яремчанського райпровідника Антона Вадюка-«Дуба» схоплений розвідувально-пошуковою групою УКДБ. Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу (14-16.02.1956) засуджений до вищої міри покарання. Народився у с. Зелена на Івано-Франківщині 1917.
