100 років тому:
11.04.1926 – у м. Стрий, нині Львівської области, народилася Ліда Палій – письменниця, художниця, мистецтвознавець, громадська діячка на еміграції, діячка «Пласту». Учениця археолога Ярослава Пастернака.
Навчалася у Львівській жіночій гімназії. Під час Другої світової війни з батьками емігрувала на Захід; згодом оселилися в Торонто, у Канаді (1948). Закінчила Онтарійський коледж мистецтв (1953) та відділ антропології при Торонтському університеті (1967). Творчу діяльність розпочала в царині живопису; учасниця 11 групових виставок у Торонто й Нью-Йорку (1950-1960-ті роки). Пізніше творила у галузі графіки: екслібриси, листівки, мініатюри, книжкові та журнальні обкладинки, плакати, афіші, фірмові знаки. У 1968 році дебютувала в пресі віршами та короткими нарисами; друкувалася в діаспорній періодиці. Видала англомовну збірку поезій; її вірші перекладалися англійською, німецькою, португальською, хорватською, казахською та московитською мовами. Також перекладала українською мовою поезію і прозу з англійської, сербської і хорватської мов. Фотохудожниця, учасниця фотовиставок у Торонто та Нью-Йорку. Член редакційної колегії фотожурналу «Світло і тінь» (Львів). Проявила себе і як мистецтвознавець.
У 1968 році вперше відвідала Україну; у Києві зустрічалася із С. Параджановим та І. Миколайчуком. Захоплювалася подорожами – за 20 років відвідала десятки країн світу. Цікавилася археологією, антропологією та культурою народів світу. Виголошувала доповіді на теми українського мистецтва та культури на конференціях в Іллінойському університеті в Урбана (1984-1989), Манітобському університеті (1981), в університеті м. Ріджайна (Канада, 1979). Викладала археологію України на курсах українознавства у двох школах Торонто.
Брала участь у справі повернення останків Василя Стуса та його творів, увічнення пам’яти В. Стуса, Ю. Литвина та О. Тихого. Передала в Україну до Львівського історичного музею два унікальні артефакти з колекції Я. Пастернака: золотий колт і різьбу на пластині з кістки «Пліснеський лицар».
Член Об’єднання українських письменників «Слово» (1989; у 1993-1997 – голова), Національної спілки письменників України (1990), НТШ і ПЕН-клубу в Канаді, Спілки письменників Канади, редколегії журналу «Сучасність» (до 1992).
Померла в Торонто, Канада, 2025. Похована на цвинтарі Св. Володимира в Оквілі.
