150 років тому:
17.05.1874 – у м. Городок на Львівщині помер Лев Трещаківський, священник УГКЦ (1840), громадсько-політичний діяч. Закінчив Львівську духовну семінарію. Душпастирював у селах Пістинь (1840) та Королівка (1841-1843) на Івано-Франківщині, Рудно біля Львова (1843-1860) та в м. Городок (1860-1874). Діяльний член Головної руської ради (1848-1851), учасник Собору руських учених (1848), один із засновників «Галицько-руської матиці». Автор численних звернень та протестів до австрійського парламенту та уряду у Відні. Зокрема у 1849 від імені Головної руської ради звернувся до уряду щодо безоплатної передачі руїн Львівського університету (перед тим костелу Пресвятої Трійці оо. Тринітаріїв) та земельної ділянки біля них для будівництва «Народного дому», яким мав стати центром піднесення духовновности й освічености українського народу. Народний дім мав включати театр, бібліотеку й бути прикрашеним погруддями Богдана Хмельницького та Івана Котляревського. Послідовно відстоював впровадження української мови в усіх сферах суспільного та політичного життя краю і поділ Галичини на дві провінції (українську та польську) за етнічною ознакою. Ініціатор створення в Галичині «Братств тверезости» та встановлення «Хрестів свободи» (на відзначення скасування панщини у 1848). Посол до Галицького сейму (1861-1866), де увійшов до «Руського клубу» та опікувався проблемами економічного розвитку краю. Автор політичних статей в часописі «Зоря Галицька» та інших виданнях, оповідань, першого українського підручника з бджільництва (1855). Похований на міському цвинтарі Городка. Народився у м. Станіслав, нині Івано-Франківськ 1810.
