80 років тому:
1.09.1942 (за іншими даними 25.09.1942) – у Львові гестапівським садистом Візрінґом при співучасті фольксдойча Тютюнника і Чучкевича закатований Іван Равлик-«Марчак», провідний діяч визвольної боротьби першої половини ХХ століття. Закінчив Перемиську гімназію, член «Пласту». За активну діяльність в ОУН неодноразово заарештовувався польською поліцією, навчався у Львівському університеті, який не закінчив через підпільну діяльність. У 1939 перейшов на терени окуповані німцями, закінчив старшинську школу для членів ОУН у Кракові, відтак викладав у цій школі структуру й завдання спецслужб. Керівник референтури СБ Крайового проводу ОУН (1940-1941), член Революційного Проводу ОУН, заступник референта СБ ОУН М. Арсенича, керівник відділу контррозвідки Краківського військового штабу ОУН, співорганізатор Українського національного комітету у Кракові (1941). З початком німецько-радянської війни у складі похідної групи ОУН(б) 30 червня 1941 увійшов до Львова. Один з організаторів Української народної міліції – впродовж кількох тижнів створено сотні станиць міліції. Керівник політичної референтури Крайового проводу ОУН (1941). У грудні 1941 разом з родиною заарештований гестапо. Згідно П. Мірчука арешт І. Равлика та його дружини Мирослави Глинянської, з її матір’ю та її кузинкою підлаштував мельниківець З. Книш. Згодом гітлерівці їх розстріляли. Батьків Равлика, а також батька та сестру його дружини ще 1940 більшовики вивезли до Сибіру. Народився у с. Стара Коровиця, нині в Польщі 1909.
