370 років тому:
10.07.1654 – у Бахчисараї в Криму помер Іслам ІІІ Ґерай (також Іслам Гірей, Аслан Гірей), Кримський хан (1644-1654) з династії Ґераїв, що була бічною гілкою Чингізидів (нащадків Чингіз-хана). Народився у Бахчисараї 1604. Турецький султан у 1644 призначив його Кримським ханом замість молодшого брата Мехмеда ІV Ґерая. Відіграв неоднозначну роль у національно-визвольній війні українців проти Речі Посполитої в часи Хмельниччини. Перед початком повстання, щоби убезпечитись від можливого удару в спину з боку Кримського ханства, а також щоби залучити до військових дій великі маси татарської кінноти, якої гостро бракувало козакам Богдан Хмельницький у 1648 уклав воєнний союз із Іслам Ґераєм спрямований проти Речі Посполитої. Спершу хан, не бажаючи прямого військового конфлікту з могутньою Польщею, уникав домовленостей з козаками, проте наприкінці лютого – початку березня 1648 цей союз таки було укладено. Зокрема він передбачав заборону татарам спустошувати українські землі, а козакам руйнувати татарські поселення в Криму. Проте хан не поспішав висилати військову допомогу, через що в середині квітня Хмельницький особисто прибув до Бахчисараю. На початках визвольної війни татарська кіннота прислужилася в розгромі польського війська в битвах під Жовтими Водами (29.04.-16.05.1648; загін кримських татар 3-4 тисячі, командувач Тугай-Бей), Корсунем (25-26.05.1648; загін кримських татар 3 тисячі, командувач Тугай-Бей) та Пилявцями (21-23.09.1648; загін 4 тисячі буджацьких татар, командувачі Айтимир-мурза та Адлаєт-мурза). Проте справжніми намірами ординців було взаємно виснажити Україну та Річ Посполиту, а не допомагати в створенні великої та могутньої української козацької держави. До того ж після перемоги над поляками під Пилявцями для татар Україна почала видаватися більшою загрозою ніж Польща. Тому після перших трьох перемог Іслам Ґерай постійно порушував союз і в найкритичніші моменти бою зраджував українське військо: Зборівська битва 1649, Берестецька битва 1651, Жванецька облога 1653. Ба більше в порушення договору татари після кожної зради нещадно грабували та палили українські землі, тисячами забираючи українське мирне населення в неволю. Наслідком ворожих татарських дій загинув син й Богдана Хмельницького – Тиміш. А після укладення 15 грудня 1653 сепаратного Кам’янецького мирного договору між Кримським ханством та Річчю Посполитою українці опинилися у винятково складній політичній ситуації. Ця підступна та зрадлива політика кримських татар спонукала Богдана Хмельницького до укладення військового союзу з Московським царством. Наслідком такої дуже недалекоглядної політики стала трагедія обох народів – українців і татар, які з часом опинилися під чоботом московського окупанта. Іслам Ґерай помер у відносно молодому віці й за українськими народними переказами його отруїла невільниця-українка, яка таким чином помстилася хану за кривди заподіяні татарами її народу.
