350 років тому:
11.02.1674 – у м. Супрасль, нині в Польщі помер Гавриїл Коленда (у світі Юрій), ЧСВВ, Митрополит Київський Галицький та всієї Руси, предстоятель Руської Унійної Церкви. Походив з давнього білоруського шляхетського роду. Під враженням від вбивства Йосафата Кунцевича (12.11.1623) у 1924 вступив до монастиря Чину св. Василія Великого. Відбув новіціат у Битенському монастирі під Слонімом (1625-1626). На стипендію Папи Урбана VІІІ вивчав філософію в Папському місійному колегіумі м. Браунсберг у Східній Прусії (нині м. Бранів в Польщі; 1627-1630). Відтак студіював теологію у Віленському папському колегіумі (1630-1633), хіторонізований на священника (1633). Продовжив навчання у Віденському університеті (1633-1636) та Грецькій колегії св. Атанасія у Ватикані (1636-1639). Після повернення настоятель щойно створеного монастиря ЧСВВ у Березвечі (Полоцька архиєпархія), архимандрит; зумів повернути привласнене шляхтичами Корсаками монастирське майно, розбудувати монастир, спорудити та прикрасити церкву, активно займався місійною працею. Коад’ютор (помічник з правом наступництва) Полоцького архиєпископа (1652). У 1653 хіротонізований на єпископа Мстиславського, адміністратор Київської митрополії, архімандрит Ліщинського монастиря у Пінську. У 1655 після смерти унійного митрополита Антонія Селяви архиєпископ Полоцький та Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси, протоархимандрит ЧСВВ (від 1667). Управління Церквою здійснював у винятково важких обставинах повстання Хмельницького та українсько-польської війни – Унійна Церква зазнала великих втрат та погромів, комунікація між єпископами була порушена. Митрополит Коленда зумів не лише зберегти Церкву, але й зміцнити її позиції в багатьох регіонах, особливо на Правобережній Україні. Виявляв велетенську активність та рішучість – нунцій у звіті до Риму характеризував його як «Вогненна натура», а сучасники його старання оцінили короткою але влучною фразою: «Святої Унії пастир достойний і старанний». Продовжив велику місію попередників в об’єднанні православних та унійних українців із створенням окремого Київського Патріархату. Докладав великих зусиль в поширенні культу святого Йосафата Кунцевича. 1669 подарував для храму св. Миколая у Сокалі ікону святого Миколая, яка зараз зберігається у храмі св. Апостолів Петра і Павла. Похований у Полоцьку в кафедральному соборі Святої Софії. Народився у Вільно 1606.
