Битва під Теребовлею 1154 (870 років тому)

870 років тому:

17-18.02.1154 – біля Теребовлі в Галицькому князівстві відбулась битва між об’єднаними військами київського князя Ізяслава Мстиславича, чернігівського князя Ізяслава Давидовича, переяславського князя Мстислава Ізяславича й загонів чорних клобуків з одного боку та галицького князя Ярослава Осьмомисла з іншого. Витоки перманентних воєн Києва з Галичем сягають часів коли від 1084 в Галичині осіли князі з династії Ростиславичів та почали розбудовувати незалежні князівства. У 1141 князь Володимирко об’єднав низку західних удільних князівств у єдине князівство із центром у Галичі. Натомість київські володарі намагались збройним чином повернути контроль над галицькими землями внаслідок чого періодично спалахували міжусобні війни. 1154 київський князь Ізяслав Мстиславич вирішив скористатися з молодости та недосвідчености Ярослава Осьмомисла, який посів галицький трон після смерти князя Володимирка (1152) та, запросивши союзних васальних князів і чорних клобуків, 17 лютого підійшов до річки Серет. Київські союзні сили значно переважали галицьке військо й розраховували на легку перемогу. Ізяслав залишив біля річки васальних князів з чорними клобуками, де їм протистояли галицькі полки, а сам з вояками перейшов Серет і рушив на Теребовлю. В битві над Серетом галицькі війська здобули перемогу та змусили союзні війська до втечі. Проте друга частина галицької армії, що була під Теребовлею відступила за мури міста. Ізяслав усвідомлюючи власні обмежені сили вдався до підступу: наказав підняти на полі бою трофейні галицькі корогви. Захисники міста, вважаючи, що їм надійшла підмога, вийшли з-поза мурів і значним числом потрапили в полон. Ізяслав наказав стратити полонених, залишивши знатних бранців, за яких сподівався отримати викуп, та відступив. Згідно наявних літописних джерел втрати обох сторін оцінити неможливо. Цей похід був останньою великою спробою київських князів підпорядкувати собі галицькі землі після якої на декілька десятиліть запанував мир, який Ярослав Осьмомисл використав для розбудови та украплення Галицького князівства.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа