Захист людських прав в Україні

Режим Віктора Януковича в Україні відкрив нову сторінку діяльності СКУ при ООН. Про його анти-людську, анти-демократичну та анти-українську політику  не треба мабуть і додаткових доказів чи аргументації. На міжнародних світових форумах справа анти-української політики президента України не може знайти симпатиків. Як сказав Європейський суд з людських прав, коли перед тим судом стояло питання, що студентові у Луганську влада відмовила в праві вчитися українською мовою, таке питання не є у компетенції суду- бо Європейський суд захищає права етнічних меншин.

Одначе анти-людська і анти-демократична діяльність режиму належить до компетенцій міжнародних інституцій у тому числі і ООН. Правда ефективність таких інституцій по цих питаннях дуже часто залежить не так від справедливості як від сили тої держави до якої відносяться претензії.

Треба признатися, що довший час СКУ вагався чи підносити питання порушення людських прав та демократичних норм на міжнародних форумах, щоби не нашкодити стратегічним планам євроінтеграції України. Одначе з часом стало зрозумілим, що поведінка режиму стає більш нахабною, коли режим відчуває силу у тому, що світ не реагує на його зухвалість. Тому було вирішено, не відкидаючи євроінтеграційні стратегічні міркування, слід податися до міжнародних інстанцій, щоби бодай у якісь мірі покращити стан в Україні.

13 вересня 2011 року головний представник СКУ приймав участь у нарадах-зустрічах неурядових організацій з Заступником високого комісара для людських прав ОН, Іваном Сімоновичем напередодні відкриття Генеральної Асамблеї ОН, а також приїзду Високого комісара до Ню Йорку. Піднесено з ним справу людських прав в Україні, а особливо справи Юлії Тимошенко і Юрія Луценка. Напередодні зустрічі з Сімоновичем, йому було направлено матеріали в обох справах.  Сімонович обіцяв порушити ці питання у розмові з Високим комісарем, щоби конкретно та бодай неформально порушити ці справи з Міністром закорднних справ України. Одначе здається, що нічого з цього не вийшло, тобто  Високий комісар питання не порушив. Не відомо чи Сімонович хоча б переказав йому прохання СКУ.

29 вересня 2011 року направлено до Заступника високого комісара Івана Сімоновича статтю про етноцид в Україні, написану колишнім політвязнем Святославом Караванським. Реакції від пана Сімоновича не було.

18 квітня 2012 року по ініціативі СКУ внесено основний документ про людські права в  сучасній Україні на розгляд 14-ої сесії працюючої групи Універсальної періодичної перевірки (УПП) Управління високого комісара людських прав (УВКЛП) ООН для розгляду. У цьому документі подано:

“Від часу перебування Президента України Віктора Януковича ситуація в Україні серйозно погіршилася і дійшла до межі, коли верховенство закону і вплив громадянського суспільства стали безглуздими. Янукович активізував зусилля по зміцненню свого становища і влади. У цьому зв’язку він використав повний контроль над усіма гілками влади, включаючи судову. Він маніпулював і підкупив членів парламенту (Верховної Ради України), який був обраний в 2006 році і який його партія не контролювала поки він не став президентом. Парламент тепер не більш ніж штамп для його політики. Він використовував методи залякування, підкупу і вимагання, щоб судова влада підпорядкувалася йому.

Янукович заарештував, ув’язнив і засудив провідних членів опозиції (колишнього прем’єр-міністра Юлію Тимошенко і міністра внутрішніх справ Юрія Луценко, та майже 30 інших), щоб запобігти їх участі у виборчому процесі і залякати інших в опозиції. Крім загальності звинувачень, упередженості  головних суддів  і надмірних вироків, умови, в яких містяться ув’язнені , були не менш  тривожними. Для вашої інформації ми хотіли б представити звіт ВВС від 21 листопада 2011р.:

‘Пані Карпачова будучи омбудсменом ( уповноважений з прав людини призначений українським парламентом) сказала, що вона зробила неоголошений візит до Лукянівської в’язниці де  Тимошенко утримується в камері разом з двома іншими жінками. Пані Карпачова сказала Українському радіо: “Її стан вкрай важкий, вона не могла встати з ліжка, коли говорила зі мною. Вона потребує обстеження і лікування за межами СІЗО”. Тим не менш, вона не сказала, що сталося з Тимошенко. Пані Карпачова також сказала: “це неприйнятно, що Тимошенко в даний час допитують слідчі у її тюремній камері -така практика, сказала представник по людських правах, не застосовувалася в Україні після розпаду Радянського Союзу “.

З тих пір Юлія Тимошенко була переведена в колонію на північний схід України в місто Харків. Умови залишилися колишніми або навіть погіршилися. Те ж саме стосується Юрія Луценка та інших політичних опонентів ув’язнених урядом Януковича.

У жовтні 2010 року під головуванням уряду Віктора Януковича пройшли вибори до місцевих і регіональних рад. Жодна західна група спостерігачів не схвалила ці вибори. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Місія міжнародних спостерігачів  дійшли висновку:

‘Проте слід підкреслити, що 31 жовтня 2010р. місцеві та регіональні вибори в Україні не створили нового позитивного стандарту. Незважаючи на те, що були лише незначні недоліки в ході голосування, вибори викликали багато проблем на міжнародному рівні у зв’язку з пізнім прийняттям Кодексу про вибори, який, здається, благоволить до правлячої партії. Більшість порушень було відзначено в ході підготовчого етапу виборів. Найбільш тривожним фактом є те, що опозиційні партії, як, наприклад, Батьківщина не можуть ефективно брати участь у виборах у трьох областях ‘.

Партія “Батьківщина” була і є очолювана її засновницею Юлією Тимошенко. Вибори і призначення призвело до того, що люди Януковича тепер контролюють більшість місцевих і регіональних адміністрацій.

У січні цього року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, щодо деяких  основних питань з прав людини:

‘Асамблея висловлює свою стурбованість у зв’язку з кримінальними справами, порушеними за статтями 364 (зловживання посадовими повноваженнями) і 365 (перевищення посадових повноважень) Кримінального кодексу України щодо ряду колишніх членів уряду … Асамблея вважає, що статті 364 і 365 в українському Кримінальному кодексі є надмірно широкими в застосуванні і ефективно дозволяють, пост-факто, криміналізацію нормального політичного процесу прийняття рішень. Це йде врозріз з принципом верховенства закону і є неприйнятним … Асамблея висловлює жаль з приводу численних недоліків, зазначених у судових процесах проти колишніх членів уряду і вважає, що вони можуть підірвати можливості для підсудних отримати справедливий судовий розгляд за змістом Статті 6 Європейської конвенції з прав людини … Асамблея приймає до уваги той факт, що Європейський суд з прав людини вирішив швидко відстежити заяву пані Тимошенко про її затримання, в якому вона заявляє про порушення статей 3,5 і 18 Конвенції … Асамблея підтверджує свою глибоку стурбованість з приводу відсутності незалежності судової системи … Асамблея шкодує, що реформа прокуратури відповідно до стандартів Ради Європи, яка є одним із зобов’язань України щодо вступу, до цих пір не проводиться . В результаті, прокуратура залишається надмірно централізованою установою з надмірними повноваженнями … Асамблея вітає систематичні запити з боку влади до думки Венеціанської комісії щодо проектів законів, які вони готують. Тим не менш, вона відзначає, що в ряді випадків, проект законів, за якими думки було запропоновано, в подальшому зняті і що рекомендації Венеціанської комісії не є прийняті до уваги в законах, які в кінцевому підсумку прийняті Верховною Радою … Асамблея шкодує, що її основні рекомендації, а саме: прийняття єдиного Виборчого кодексу і прийняття регіональної пропорційної системи виборів, не були виконані .

Лише кілька тижнів тому Європейський Союз парафував угоду про асоціацію для поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з Україною, але відмовився назвати Україною  європейською країною, як підтвердження права в один день стати членом ЄС. ЄС попередив Україну, що будь-який подальший процес обумовлений  поверненням України до верховенства права.

Нашою метою є не тільки звернути вашу увагу на умови і порушення прав людини, згаданих раніше, але також, щоб зупинити, як ми відчуваємо, те що може  статися значно гірше в майбутньому, якщо процес не зупинити. Кілька тижнів тому два студенти з міста Херсона на півдні України розмістили листівки, які висміювали Президента України, як колишнього засудженого злочинця. Вони були заарештовані за цю діяльність, хоча є очевидним, що це явно не злочин. Вони були затримані на кілька годин, їх помешкання були обшукані , тільки потім їх відпустили, тому що ці  дії  не є злочином. Студентів продовжують лякати адміністративними штрафами.

Міжнародні організації, такі як ОБСЄ, ПАРЄ та ЄС висловили занепокоєння з приводу дотримання прав людини режимом Януковича в Україні. На сьогоднішній день УВКЛП і сама ООН зберігають мовчання.  На нашу думку, яка базується на тому, як людські права  погіршилися під керівництвом Віктора Януковича, від того часу як  він зайняв свій пост, відсутність застереження такої важливої установи як УВКЛП, може підбадьорити Віктора Януковича до подальших експериментів, здається, абсолютно безкарно. Ми сподіваємося, що УПП буде запобігати будь якому подальшому сповзанню  України в тоталітаризм.”

СКУ не одержав повідомлення, що було зроблено у цьому напрямі.

На інші теми

Представники СКУ приймали участь, інколи, також у заходах, які не завжди були влаштовані офіційними структурами ООН або не відбувались на самій території ООН, а радше були влаштованими не урядовими організаціями в рамках програми ООН та інколи відбулися поза самою територією, або влаштованими окремими Місіями при ООН. Зокрема, СКУ вважав важливим виступати, інколи, з іншими народами, зокрема тими які потерпіли впродовж історії . У розділі про Голодомор та інші трагедії вже згадувалося про конференцію кримських татар, яка відбулася 20 квітня 2010 в рамках програми ООН автохтонних народів яку зорганізувала не урядова організація кримських турків та татар. При цьому треба наголосити, що існує двохстороння співпраця між СКУ та речниками цієї організації.

Можна навести ще й такі приклади співпраці СКУ з іншими, зокрема, потерпілими народами:

26 січня 2009 р. представники СКУ брали участь у відкритті художньої виставки у Віденському кафе при штаб-кавртирі ООН у Нью-Йорку з нагоди відзначення міжнародного дня памяті жертв єврейського “Голокосту”, що було влаштовано Постійним представництвом України при ООН разом з народним художником України М. Туровським. День памяті жертв Гоолокосту був оголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21 листопада 2005 року. У заході прийняли дуже активну участь представники єврейської громади, зокрема з Ню Йорку, а також і українці. Виступали посол України Сергеєв та художник М. Туровський.

9 листопада 2009 року представник СКУ приймав участь у конференції Постійного Представництва України при ООН в Українському Інституті Америки на тему знесення берлінської стіни. Крім посла України виступали посли Польщі, Чеської Республіки, Грузії, Албанії, Угорщини та польські та українські науковці, а також речник кримських татар. У дискусії представник СКУ звернув увагу на конференцію в Ялті в 1945 році де фактично Захід допоміг встановити обставини які довели до залізної заслони, вказуючи на непоборність духу поневолених народів які спільними власними зусиллями змогли цю стіни звалити.

27 січня 2010 року представник СКУ приймав участь у конференції на тему „Міжконфесійний відгук на “Голокост” 65 років пізніше.” Конференцію влаштували єврейська організація Бнай Брит, а спонсором було Постійне представництво Чеської Республіки при ООН.

22 вересня 2011 року представник СКУ приймав участь у нарадах «Діялогу відкритого шатра» влаштованого Постійним представництвом Ізраїлю при ООН. На цей захід дуже інтензивно запрошували СКУ речники єрейської громади які сьогодні проживають в Україні.

Росія переслідує СКУ

Вже було представлено у розділі про російських шовіністів, що у 2007 році СКУ вніс звіт про пророблену діяльність за 2003-2006 роки. Комісія неурядових організацій, яка розглядає такі звіти подала два запитання на які СКУ відповів спершу листовно, а пізніше ширше у формі документу. На відкритій сесії Комісії у травні 2008 року вияснилося, що тільки одна країна, Російська Федерації, стоїть проти прийняття звіту СКУ.

Від того часу два рази у році, тобто при кінці січня та напочатку лютого і у травні щороку зустрічається Комісії неурядових організацій. Кожного разу на пропозицію Росії Комісія відхиляла Звіт СКУ з 2007 року.

Цікавим, мабуть, буде додати, що  при майже кожному розгляді  Росія висувала нові претензії до СКУ. Ось 22 травня 2009 Комісії подала два нові питання:

“Виясніть географічні регіони у яких Ви дієте.
Виясніть з якими державними та офіційними структурами в Україні Ви працюєте.”
СКУ відповів:

“Ми діємо у Північній та Південній Америці, Європі, Азії та Австралії. Ми готові подати список країн де ми є активні, якщо цього бажаєте. Щодо уряду України- то ми співпрацюємо з усіма державами, безпосередньо чи посередньо, включно з Україною, Канадою, США, Австралією, європейськими країнами, коли вони працюють на користь українського народу, зокрема у площині людських прав, як це окреслене у ООН Універсальній декларації. Наша праця з будь якою державою є виключно на добровільній підставі та може бути припинена з хвилиною коли даний проект переходить межі нашої місії. “

28 лютого 2010 року Комісія направила до СКУ нове питання:

“Прошу вияснити позицію Вашої організації , щодо прославлення нацистських воєнних злочинців.”

4 березня 2010 року СКУ відповів:

“Світовий Конгрес Українців є поти прославлення нацистських воєнних злочинців, комуністичних злочинців чи будь яких інших злочинців.”

3 серпня 2010 року Комісія подала ще три питання:

“Існує основна різниця на Вашому вебсайт між англомовним варіантом та українським. У цьому відношенні, особливо, прошу пояснити ідеалізацію нацистських воєнних злочинців, що проявляється на Вашому вебсайт.
Прошу пояснити позицію Вашої організації щодо ідеалізму та націоналізму.
Прошу пояснити відношення Вашої організації до людини яка була екстрагована до Німеччини з Росії оскільки ця людина була заангажована у Другій світові війні. З Вашого вебсайт ми зауважили, що Ваша організація зверталася до Європейського Союзу та інших правових структур, щоби звільнити Івана Демянюка.”

5 серпня 2010 року СКУ подав відповідь:
“Ні англійський, ні український варіант нашого вебсайт не ідеалізує нацистських воєнних злочинці. Ми вважаємо Ваше обвинувачення зовсім безпідставним та просимо негайно його відкликати.
Ми цінимо ідеалізм, очевидно, для нас він більш підходить ніж матеріалізм та шануємо націоналізм усіх націй, якщо він не екстремальний, типу шовінізму, наприклад, російський націоналізм, який історично межує з шовінізмом та імперіялізмом.
Наша організація немає відносин з Іваном Демянюком. Наше подання до Європейського Союзу було обумовлене незрозумілою юридичною аргументацією німецького уряду, який розпочав процес проти Демянюка. У нашому пресовому повідомленні від 20 листопада 2009 року, ми сказали таке: 29 липня 1993 рокуу Верховний Суд Ізраїлю видав остаточне рішення, що Іван Демянюк не був Іваном Грізним з Треблінки, у чому його обвинувачували. Тоді 18 серпня 1993 року Верховний Суд Ізраїлю відкинув звернення (Прокуратури) розпочати переслухання про нове обвинувачення, що Іван Демянюк поповнив злочини у Собіборі бо поновна розправа над тим обвинуваченням була б неправильна та протирічила б юридичному принципу, що людину не можна судити за ті самі злочини два рази. Верховний Суд відкинувши прохання сказав: ‘Демянюка присутність у таборі Собібор було згадано у акті обвинувачення та у інших документах які були представлені як доказовий матеріял в оригінальному процесі та під час апеляції. Тим більше, прокуратура аргументувала при апеляції, що Суд може визнати Демянюка винним за злочини поповнені у Собіборі тому що ці злочини були доведені перед судом і підсудний мав нагоду боронитися від цих обвинувачень. Подібно, присутність Демянюка у Травниках також було предметом розгляду суду. Наше пресове повідомлення було базоване, між іншим, на двох важливих рішеннях Верховного Суду Ізраїлю, що дає нам дуже серйозну підставу ставити під запит теперішні процеси у Німеччині де обвинувачення у Собіборі є основою цих переслухань.”

Комісія неурядових організацій знов засідала від 16-24 травня 2011 року. 10 жовтня 2011 року направлено від Комісії ще одне питання, а саме:

“Прошу пояснити ставлення Вашої організації до недавнього відомого судового рішення , щодо нацистського злочинця.”

Представник СКУ відповів  проханням уточнити про яку справу йде мова. Голова відділу неурядових організацій Андрей Абрамов вказав на справу Івана Демянюка.

Головний представник СКУ відповів:

“Дозвольте на початок сказати, що просити пояснення нашої позиції, щодо недавнього рішення німецького суду, щодо Івана Демянюка, виглядає нам трохи поза рамками нашого Звіту за 2003-2006 роки. Одначе, приймаючи, що може такі запитання  є способом  переслідування нас Російською державою, яка сидить у Комісії розгляду, наша позиція є наступна:
Справа яку німецький уряд вніс проти Івана Демянюка була, у нашій оцінці, неморальна, неправдива та політично умотивована. Вона була неморальна бо була справою де злочинці судять свої жертви за злочини заподіяні самим тими які тепер осуджують. Прошу завважити, що Іван Демянюк, на що всі погодяться, був вояком Червоної армії якого нацистська Німеччина взяла у полон та до примусової служби. Дальше, обвинувачення було неправдиве бо було вибіркове без виміру самого злочину. Демянюкові не закидалося будь які специфічні злочини. Радше йому закинули, що він був причетним до вбивства майже 30,000, тільки тим, що він був присутнім на місці де ці вбивства відбулися. Ви могли б зауважити, що нікого не обвинувачено ні суджено за подібні прорахунки. Радше всім німцям які служили Рейхові тільки як гвинтики було надано амністію у 1960-их роках. Щодо політичної мотивації , я думаю, що Комісія повинна була передати це питання одному з своїх членів, до речі: представникові Російської Федерації, що сидить на Комісії. Якщо РФ не бажає вияснити цей аспект справи, я радо прийду на наради Комісії при наступній сесії, щоби про це докладно подискутувати.”

Комісія знова розглядала звіт на початку лютого 2012 року. Тоді пан Абрамов направив від Комісії нові питання:

“У найновішій відповіді, що подала Ваша організація, є подано, що Російська Федерація відповідальна за політично умотивоване рішення німецького суду проти воєнного злочинця Івана Демянюка. Чи це означає, що Світовий Конгрес Українців вірить, що у Німеччині немає незалежного судочинства та, що німецькі суди є відкриті до чужого впливу?
Згідно з резолюцією ЕКОСОК 1996/31 наступні принципи застосовується у встановленню консультативного статусу для неурядових організацій: 1.Організація займатиметься справами які входить в компетенції Економічної і Соціяльної Ради та її філіалів; 2. Мета і ціль організації співпадає з духом, місією та принципами Хартії Обєднаних Націй.
У травні 2011 організація вислала листи до деяких європейських інституцій нарікаючи на позицію лідера однієї з європейських країн, щодо справ закордонної політики. Прошу вияснити як співпадають ці листи з мандатом ЕКОСОК та Хартією Обєднаних Націй.
Прошу вияснити чи організація бере під увагу позиції неурядових організацій членів Світового Конгресу Українців у виконанню своєї діяльності.”

СКУ відповів більш стисло:

“Світовий Конгрес Українців не вірить, що нема незалежного судочинства у Німеччині. Оскільки Комісія не подала специфічно про які листи з травня 2011 йде мова, ми переглянули всі листи Світового Конгресу Українців з травня 2011 і можемо підтвердити, що вони співпадають з місією та принципами Обєднаних Націй, а також з мандатом ЕКОСОК який говорить: ‘ЕКООК був створений під Хартією Обєднаних Націй як основний орган для координації економічної, соціальної та подібної праці…ЕКОСОК служить як центральний форум для дискусій міжнародних економічних і соціальних справ і для формулювання рекомендацій політики, що відноситься до держав членів та системи Обєднаних Націй. Вона відповідальна за: поширення вищих стандартів життя, повне затруднення, та економічний і соціальний прогрес; ідентифікувати розвязки на міжнародні економічні, соціальні та здоровенні проблеми; уможливлювати міжнародну культурну та освітню співпрацю, та заохочувати універсальну пошану людських прав та основних свобод’.
Світовий Конгрес Українців бере під увагу позиції всіх наших членів у виконанню своєї діяльності, включно з членами неурядовими організаціями.”

Комісія зустрічалася при кінці травня 2012 року, звіт СКУ був на денному порядку, але знов відкладений.
В між часі 7 квітня 2011 року СКУ подав чотирирічний звіт діяльності за 2007-2010 роки для розгляду Комісією неурядових організацій ООН. На нарадах у травні 2012 року Комісія неурядових організацій ООН розглянула нові звіти 150 неурядових організацій та прийняла 149, а відхилила один — від СКУ. На нарадах у січні 2013 року обидва звіти СКУ були знов відхилені.
Не треба тратити надії. Членство Росії в Комісії неурядових організацій закінчується у 2014 році. Правда, Росія, мабуть, знов внесе свою кандидатуру. Може Україна до того часу стане нормальною і СКУ буде мати захисника. Побачимо.

19 березня 2013 Аскольд Лозинський