За українську вбивають, а задля російської фантазують

Йосиф Сірка

Минуло два місяці, коли у Бахмуті, Донецької області, двоє недорослих до смерті побили волонтера Мирошниченка за те, що розмовляв українською. Російські шовіністи після цього притихли і „прокинулися”, коли на їхньому шляху знов появилася волонтерка – чи це випадково, чи закономірно?

Не треба бути ясновидцем, щоб зрозуміти душевний і психічний стан дівчини, яка їде з похорону свого найближчого друга, який загинув від кулі російського бандита, який полює на українців. Шовіністично виховані неуки нездатні розуміти людські почуття у стані смертельної траґедії – навпаки – вони шукають родзинки у г…і, щоб за українські гроші боротись проти українського.

25-річний нардеп від партії Слуга народу Євген Брагар погнався за швидкою популярністю, а замість неї виявив перед виборцями брак розсудливости, аналізу, співчуття потерпілому, зрештою, совісті. Замість того, щоб хоч в якійсь мірі спробувати зрозуміти, а якій ситуації знаходиться дівчина, яка щойно втратила свого коханого, якого підступно вбив російськомовний снайпер на лінії фронту, він вирішив, що зможе здобути „популярність”, коли звинуватить жертву злочину у кримінальному висловленні, якого жертва не робила. Він не звернув увагу на те, що водій порушив норми закону „Про забезпечення функціонування української мови як державної”, в якому написано, що в публічних сферах повинна вживатися державна мова, а, як нардеп, повинен би це знати.

Звичайно, не можна вимагати від 25-річного „політика”, щоб він вдавася до аналізу психічного стану ветеранки збройної агресії, бо ж він (певно, і водій автобуса) і близько не був до лінії фронту, який наступом розпочав кремлівський вождь саме через російську мову!

Задекларовано Путіном, що причиною для російської агресії проти України стала російська мова, яку він вирішив „рятувати” танками, гарматами, ракетами. Чомусь прихильники „русского мира” не хваляться тим, що „акція порятунку” коштувала Україні на сьогоднішній день вже понад 14 тисяч людських життів, серед яких тисячі російськомовних. Коли був би пан Брага проаналізував українські втрати за 6 років російської війни, переглянув статистику, скільки українців вже загинуло за тзв. „домовленості про повне і безстрокове припинення вогню”, то був би не витягав з контексту слова Насті Конфедерат, які долучив до „заяви про скоєння злочину”.

Народне прислів’я каже: Чорт не спить, а поміж людьми ходить – воно є яскравою ілюстрацією того, що відбувається на тзв. лінії розмежування – між бандитами й українцями. Але ж скільки треба мати хамства, неповаги, браку милосердя та совісті, щоб трагічні обставини дівчини, яка перебуває у глибокій жалобі за втраченим другом, який загинув від кулі злочинця, мова якого пригадує ветеранці-захисниці Батьківщини злочин Росії саме через російську мову (якщо вірити президентові РФ)? Молодий нардеп-слуга не здатний зрозуміти почуття дівчини, яка йде з похорону свого друга, з яким, певно, мріяла про спільну родину, так само, як і водій та решта пасажирів автобуса, які, очевидячки, були далеко від лінії фронту і, можливо, ні вони ні рідні не відчули й не відчувають на власній шкірі отого «порятунку» Путіна, який не закінчився Дебальцевом та Іловайськом, але щодня «нагадуює» українцям, як хочуть їх «рятувати».

Жорстоке вбивство російським снайпером медицинської сержантки Клавдії Ситник 1-ого лютого та поранення на невизначеній вибухівці українського солдата не можна виправдати, воно лише зайвий раз доводить, яким тиском є на захисників Батьківщини безхаратерність, жорстокість людей, які задля популярности, потрапили на ТБ, готові забути, що спричинилося до того, що частину України окупували, анексували. Після знищення 14 тисяч людей ворогові ще мало вбитих, він не може дотримати дане слово з підписом під домовленістю.

А почалося все з порушення «ГАРАНТІЙ» про територіяльну цілісність та суверенітет України російським президентом Путіном, а західні «ґаранти» «незрозуміли», що аґресія Путіна приведе до анексії і окупації. Простому смертному досі незрозуміло, чому українська влада не вимагає від всіх підписантів «Ґарантії» дотримання слова? Іншими словами, злочинові повинно слідувати покарання не тільки в художній літературі (Достоєвський), але й в нашій дійсності, бо ж кремлівський злочин проти українців не припинився, а покарання затримується.

Московська аґресія проти України досі не знайшла спротиву у всіх областях України, які віддалені від лінії фронту. Гібридний фронт Росії, повністю використовує п’яту колону, яка, у свою чергу, користає і з тзв. корисних ідіотів, які не здатні розпізнати погане від корисного. Складається враження, що Є.Брагар не дуже обізнаний з тим, що Україна знаходиться у війні з Росією вже понад 6 років. Його можна навести як приклад того, що для депутатів ВР України і кандидатів на президента та інші державні посади конче потрібно проводити грунтовні іспити з історії України, яка написана не імперськими істориками.

Хіба могла б людина, обізнана з історією України, звинуватити вдову захисника Батьківщини у ксенофобії та дискримінації, коли б була ближче обізнана зі щоденною боротьбою українських патріотів з кровожадним аґресором? Хіба не аґресор займається ксенофобією і дискримініцією всього українського, заперечуючи право на самостійне існування і розвиток українців?!

Депутат Є.Брагар, на каналі 112 договорився до того, що порадив персіонерці, яка не в стані сплатити комунальні послуги, продати пса, якщо доброї породи, і так розрахуватись! Це наводить на думку, що нардеп не задумувався, що він „продавав”, щоб набути швидкої „популярности”, бо його звинувачення „у злочині” ветеранки Н.Конфедерат дуже нагадує продаж совісті за „популярність”. 

Історія повна прикладів, коли люди, задля слави, скоювали всякі злочини. У травні 1972 р. в Римі, у катедрі Св. Петра, Ласло Товт (Laslo Toth) з молотком в руках пошкодив відому скульптуру Мікеладжело „Пієтет” ( кінець 15-ого ст.) задля того, щоб про нього „повідомили” у ЗМІ, що є свідченням того, що людській глупоті нема меж.

Нардеп-слуга Брагар довів протягом дуже короткого часу, що він не здатний висловити співчуття людині, яка втратила друга, а бідній пенсіонерці не здатний порадити, як з малої пенсії вижити. Зате, дуже швидко вигадав ксенофобію і дискримінацію, в яких звинувачує волонтерку, яка пояснила, чому не може дивитися російський серіял і дуже дивує, що ніде не було чути голосу цього „захисника і творця закону”, коли від смерельного побиття помер Мирошниченко, що є не тільки ксенофобією та дискримінацією, але й справжньою кримінальною справою!

Торонто, 3.2.20 р.