Єрмак обдурює не тільки своїх, але й чужих
Йосиф Сірка
Всякі міжнародні зустрічі вимагають великої дипломатичної підготовки, зокрема, якщо йдеться про участь в них міністрів, чи інших держслужбовців. Намагання Єрмака показати себе у колі дипломатів, міністрів є його «театром» для української публіки. Заснований телеканал FREEДОМ, який за державні кошти став приватним «президентським» (в дійсности єрмаківським) вже з самого початку надає велику увагу діяльности голові ОП. Єрмака вже давніше звинуватила депутатка конґресу США В.Спартц у тому, що він аґент Кремля. Таку ж думку висловили вже давніше (ще після організованої Єрмаком зустрічі Зеленського з Патрушевим) аналітик і колишній аґент КҐБ Ю.Швець, депутат ВРУ Ґ.Лерос, адвокат С.Крижанівський, та низка інших.
Журналіст Д.Комаров, під час інтерв’ю, запитав прямо Єрмака, чи він аґент Кремля, тому що багато-хто його в тому звинувачують його. На це Єрмак відповів:
“Я завжди за пряму розмову, і якщо брати мову фактів, вперше натякання на “агент Росії”, “ФСБ”, вони з’явились під час моєї роботи, де я представляв Україну в Нормандському форматі. Я був дуже важкий для них перемовник. І сьогодні вже наше СБУ про це говорить, що вперше ця інформація, яку, на жаль, потім підхопили і деякі українські політики, в першу чергу виникла в анонімних Telegram-каналах, які, як сьогодні доводять наші СБУ і розвідка, ведуться російським ФСБ”.(YouTube, 3.6.23).
Сусіди українців – словаки та їхні сусіди чехи мають прислів’я: Samochvala – smrdi! – Самохвала смердить! Хто слідкував за діями радника президента Зеленського – Єрмака, як «представника України у Нормандському форматі», тобто, тзв. Мінські переговори, той пригадає зрадницьку пропозицію визнати «ЛНР та ДНР» на перемовинах. Ото ж, «важкий» перемовник залишився «важким» і для міжнародної дипломатії.
Зазначимо, що колишній кінопродюсер Єрмак, окрім 8-річної допомоги депутатові ВРУ Тедеєву, жодної іншої «дипломатії» не знав. Дивним чином він «знайшов» контакт до відомого прихильника РФ, радника президента Байдена Саллівана. До нього ще підібрав колишнього ґенсека НАТО (2009-2014), пенсіонера А.Засмуссена). Використовуючи цих двох «китів» західної дипломатії, Єрмак вдало використовував їх вже для тзв. «копенгаґенівської мирної ініціати», організованої саме Єрмаком, за невідомо яке фінансування, за чиєю вказівкою?
Зазначимо, що за 32 роки відновленої Незалежности, в Україні вже виросли гідні дипломати. Добре затямились такі імена, як: Кислиця, Єлісеєв, Огризько, Безсмертний, Чалий, Климкін та десятки інших, які проявили на своїх місцях гідну поведінку української дипломатичної школи.
Прихід влади Зеленського та його партії СН, цілковито поставив дипломатію з ніг на голову. Новообраний президент обрав собі найближчим радником Єрмака, який виявився цілковитим неуком у міжнародній дипломатії. Коли помічник депутата став головою президентської адміністрації, то він зумів використати довіру до себе президента настільки, що той втратив перегляд за процесом приначення не тільки державних посадовців, але й дипломатичних представництв, якими раніше заопікувалося професійне Міністерство закордонних справ, працівники якого закінчували Дипломатичну академію ім.Г.Удовенка.
Дипломатичний «аналфабет», якому вдалося ізолювати Зеленського від управління державою до тої міри, що після тзв. Саудівського саміту декотрі закордонні ЗМІ називали Єрмака «другим президетном» України, а декотрі «другом президента» Зеленського. І все це лише тому, бо ж дехто вважає, що Єрмак забув взяти зі собою Зеленського на «самі»т, який без президента України виявився консультативним збіговиськом різного рівня представників 37 країн.
Звичайно, що появилося дуже багато запитань: А чому не було оприлюднене жодне комюніке, щодо так розрекламовного Єрмаком в Україні «саміту»? В дійсності, виявилося, що це не «саміт», а зустріч представників різних держав, серед яких були й міністри, чи державні радники президентів. Можна припустити, що коли члени «саміту» довідалися, що їх один з організаторів – Єрмак – не має жодного дипломатичного, чи державного уповноваження, то не були згідні на будь-яке офіційне повідомлення.
Звичайно, треба привітати те, що зустріч відбулася і на ній часто лунала «підтримка територіяльної цілісности та суверенітету України». Але завдяки «самозванцеві віцепрезидентові» Єрмакові, який сам «визрадив», що «провів 30 корисних, інформативних зустрічей і обговорень «плану миру Зеленського» з представниками різних країн», задоволення залишилося лише у Єрмака. Подив викликає: Як міг Єрмак, за одне післяобіду. Обговорити з 30 делеґаціями такі важливі питання?
На таку поважну зустріч Єрмак не зумів вислати хоч одного професійного дипломата, держслужбовця. Через узурпацію влади, він забуває, що в цивілізованому світі перемагає дипломатія, відповідальність перед державою. «Завгосп президента» відповідальний тільки перед своїм шефом – тому у розмові з представниками 37 держав він не був рівноцінним партнером. Безпрецедентний вибір Єрмаком української «делеґації» на «саміт» із членів «свого» офісу, не відповідав рівневі учасників, яких так «високо» оцінював сам Єрмак.
Зрештою, повідомлення Єрмака, мовляв, ще будуть два саміти, а в одному з них буде брати участь і РФ, наводить думку, що вся ця балаканина Єрмака про «мирну ініціативу» запрограмована Кремлем. Бо ж чим довше говорити про переговори, то менше буде мови про загарбані території, про окупацію, про щоденні воєнні злочини, не тільки проти українців, але й проти людяности, проти викрадання дітей, проти вживання хімічної зброї.
Отже, заплановані «мирні переговори» Єрмаком мають за завдання «приспати» пильність цивілізованого світу проти кримінального воєнного злочинця Путіна і Ко, проти держави терориста. І тут напрошується запитання до твердження Єрмака стосовно своєї причетности до співпраці з Кремлем – чи не підтвердив він підозру своєю відповіддю, якою він обвинувачення не заперечив. Притім, найпереконливішим є ще той факт, що Єрмак не подав до суду звинувачення, щоб очистити свою »честь і гідність», а може їх у нього вже й нема?!
Пані В. Спартц вже понад два роки тому висловила думку, що якщо б А.Єрмак був патріотом, то сам би відступив з адміністрації президента. А може він перейнявся »патріотизмом» реґіонала Тедеєва, який з українською державою був несумісний?
8.8.23 р.
