Виявлених державних зрадників завжди чекала кара смерти!
Йосиф Сірка
Протягом останніх 10 років війни Московії проти України в ЗМІ, не тільки в українських, появляються повідомлення про те, що, завдяки зрадникам, вороги змогли ракетами, бомбами, гарматами знищити не тільки будинки, інфраструктуру, але й життя цивільного населення та сотки дітей. Прошу звернути увагу читачів на те, що не завжди вдається виявити зрадників, які скеровують ракети, бомби, гарматні, снайперські постріли, які спричиняють не тільки велику руйнівну шкоду людям і державі, але й велике горе постраждалим.
На жаль, зловлених, чи виявлених зрадників, які на чужій смерті, чи на руйнуванні будинків, зрадливим наведенням ворожої зброї проти співгромадян, а, часом, навіть, на своїх сусідів, чи родичів скеровують ворожі постріли. Іншими словами – зрадники заробляють на чужому горі, на чужій біді. З практики і відомостей дотеперішніх воєн, зрадників, яких вивявляли – негайно засуджували і розстрілювали.
Практики короткого процесу з вироком розстрілу, у більшості воюючих країн, досі застосовуються. Гадаю, що коли б в Україні запровадили на час війни справедливий вирок розстрілу зрадникам, то в країні могло бути менше руйнувань житлових будинків, лікарень та численних жертв цивільного населення.
Вважаю, що засудження зрадників до розстрілу могло врятувати не тільки багато невинних дитячих жертв, але й старших людей. Зрадник, який навів ракету, чи бомбу на співгромадян, сусідів (а то й на власних членів родини), який спричинив не тільки руйнування чужого життя, але й вбивство – не має права на життя. На приклад: в Китаї відомі покарання смертю за корупцію, а в Україні корупціонери з мільйонами тікають за кордон.
Вороги української державности (державні зрадники!) за час 33 річної Незалежности вдавалися до знищення українських патріотів. Першою жертвою державних зрадників в Україні став колишній дисидент та кандидат на президента В. Чорновіл – 1999 р. З того часу, в Україні офіційно нікого не засуджували до смертної кари, оскільки в Україні такої кари нема. Зате, «дивом» гинули люди, які вимагали справедливості для державної мови, що особливо переконливо довело організоване вбивство відомої професорки, авторитетної науковиці І. Фаріон(19.6.2024).
Країна вже десять років у війні за свою незалежність, а відсутність кари смерти для державних зрадників спричинилася до того, що у ЗМІ появляються звинувачення у державній зраді, на які не реаґують, не тільки, державні орґани влади, але й самі звинувачені. Гучні повідомлення різних каналів на YouTube та звинувачення Ю.Швеця, американської конґресменки В. Спарц про виявлення «державного зрадника» А.Єрмака та багато інших залишаються без будь-якої уваги право-охоронних орґанів України.
В минулому столітті, коли етнічні українці, які жили в різних країнах Европи, боролися за свої права, вдаючись, навіть, до насильства (вбивства), Січові стрільці Закарпаття, лемки, бойки, галичани. Щось не так в «зеленному королівстві» (ідея назви «позичена» від В. Шекспіра), якщо зрадники правлять країною, бо це лише збільшує українські жертви не тільки на фронті, але й у глибокому тилу, до якого належить українська влада.
Ще 28.6.2023 р. у моєму блозі «Українського погляду», в статті: Єрмак вже перетворив Україну на «бананову республіку?», я звернув увагу на дуже підозрілу і таємну ініціативу завгоспа ОП Єрмака:
« Оскільки останнім часом появилося так багато запитань до особи Єрмака, на які він вперто мовчить, то і справа з «таємної міжнародної зустрічі, стосовно миру в Україні» викликає сумнів, що вона на користь України. Коли б Єрмак збирав міжнародні підписи держав під вимогою до Росії забрати окупаційні російські війська з України, визнати її суверенітет і незалежність – це можна було б якось зрозуміти. Але таємно зустрічатися і обговорювати, як змусити Україну до миру – є зрадою сотень тисяч полеглих, змушених виїхати у чужі краї, покалічених, збіднілих».
До сьогоднішнього дня вже були спроби притягнути А.Єрмака до відповідальности, за державну зраду, адвоката С.Крижанівського, поданням справи до Шевченківського районного суду м. Києва. На жаль, засідання відбулося 16.3.23 р., а голова суду Євген Мартинов вислухав скаргу Крижанівського і виніс ухвалу про невнесення скарги до ЄРДР, щодо державної зради Єрмака, без обґрунтування.
Про «непохитність» Єрмака, на посаді керівника ОП, відомий український співак Богдан Процишин, на власному каналі в YouTube, презентував свою «Пісню про Єрмака». Процишин повідомив, що передісторією пісні була заява Зеленського журналістці Мосійчук про те, що «Єрмак прийшов зі мною, зі мною і піде». Це оголосив автор пісні, щоб уникнути враження, мовляв, «інспірував» на пісню Єрмак Тимофійович, отаман донських козаків, розбійник, ватажок походу на Сибірське ханство в 16 ст..
Гадаю, що після оприлюднення такої інформації, яка була оприлюднена в YouTube (bing.com/video) під назвою: Козир Кремля в Офісі Президента. Андрій Єрмак. Досье (25.12.2021), навіть у тзв. «бананових республіках вже би повстали. В Україні, якщо вірити досвідченим аналітикам, якими вважаються Ю.Швець, С. Жирнов, пенсіонери КГБ та СБУ, кремлівська аґентура через одного «Козиря» захопила владу і президента, який не здатний звільнити голову свого офісу. Це викликає підозру, що Зеленський лише підписав призначення, яке, мабуть, було у неоприлюдненній «Оманській угоді».
“Козир Кремля…» фактами доводить початки роботи «Козиря» в Офісі Президента, якими Єрмак став лобіювати інтереси московитів. Це відео розповідає про те, як Єрмак просуває капітуляцію та проросійський реванш на найвищому політичному рівні. Тобто, вже чотири роки Єрмак займається державною зрадою, коли збрехав про Оман, потім «Ваґнерґейт», «приспав» Зеленського твердженням, що РФ «ніколи повномасштабно не увірветься на територію України. Зрештою, відвів Зеленському функцію виступів за кордоном та вітання численнних державних закордонних деленґацій, президентів і керівників різних держав, а сам захопив усі гілки влади, охоронні орґани, судові інституції – здійснив державний переворот, яким узурпував владу, а президента не відпускає «ні на крок». Можливо, що Зеленський цього не знає?
Але ж і СБУ не дотримується своєї функції. Можливо, що і далі Сівкович дає вказівки з Москви, бо ж досі Баканова не допитали, щоб з’ясувати, скільки «своїх кандидатів» вдалося Сівковичові «просунути» до «оновленої» Зеленським СБУ.
Під сучасну пору, Україну вже багато-хто знає у світі, що вона багата на хоробрих та відважних воїнів, які не тільки з козацьких часів, але й з Першої та Другої світових воєн, з найновішої російської загарбницької війни, якій понад 10 років. Завдяки численним виступам в багатьох парламентах світа та з трибуни ООН президента Зеленського, світ знає, що Україна демократична країна в центрі Европи. Тому, ганебною є поява узурпатора влади в Україні людини, яку ніхто не обирав ні до парламенту, ні на яку іншу посаду. Нерозуміння існування такого «завгоспа» президента в парламентсько-президентській республіці, якого вже відверто ЗМІ називають по його шпигунській кличці – Козирь, викликає побоювання, що не Зеленнський призначив А.Єрмака, а якась «вища сила», яку він відчув, під час таємного «відпочинку» в Омані початком січня 2020 р.. Саме на той час «випадково» був збитий український цивільний літак і Зеленському прийшлося повертатися літаком, на якому, згідно з журналістськими розслідуваннями, до Оману прилітав Патрушев.
Дуже можливо, що саме цей період «відпочинку» Зеленського з Єрмаком в Омані, визначив наступні роки неймовірного кар’єрного «росту» А.Єрмака, який після понад 8-річної служби другові і українофобові депутатові ВРУ Е.Тедеєву, став «державником», який «переплюнув» і власного шефа. Сучасна ситуація в Україні «завдячує» за все Єрмакові, бо саме після його призначення до ОП розпочалася інтенсивна підотовка Кремля до окупації України.
Якщо оцінювати дипломатичні та управлінські «успіхи» А.Єрмака за чотири роки його «найвпливовішої» каденції на посаді керівника ОП, якими він замінив законний уряд і парламент, то його чекає самосуд людей, які за останні, майже, 3 роки втратили не тільки країну, хату, рідних і наближчих. Перебування Єрмака на посаді, яку він зумів перетворити на знаряддя підпорядкування управління не тільки державою, але й ЗСУ, стало небезпечним для існування держави.
Заміна «молодих і нових облич», після приходу до ОП Єрмака, перетворило країну на «бананову республіку», яка завершилася заміною Головкома Залужного, щоб знищити приклад для українців «залізного ґенерала». Саме після цього, і ще звільнення біля 20 досвідчених військових командирів, заміна спричинилася до здачі великої визволеної території – саме завдяки офіцерському складові під командуванням Залужного.
Здача ворогові Вугледару була результатом діяльности Єрмака і його «адютантки» Безуглої. Тому всім українцям, яким ще дорогі ідеали загиблих героїв-борців України за всі сторічча, слід вимагати негайного законного запровпадження кари смерти державним зрадникам, щоб не стати всьому українському народові жертвою зради!
Торонто, 3.10.2024 р.
