Вибуховий початок виборів
Виборча кампанія в Україні розпочалася. Для початку визначалися з головнокомандувачами супротивних сил. Об’єднана опозиція у складі «Батьківщини» та «Фронту змін» (разом з власними сателітами «Народною самообороною», НРУ, ПРП, та, відповідно, «За Україну!») вирішили довірити свій центральний штаб Олександрові Турчинову. По-перше, має досвід керівництва успішними виборчими кампаніями, по-друге, ніколи б не поступився цим місцем нікому іншому. Для Турчинова зараз болюче питання – заманити в спільний табір УДАР (інших партій, опозиційної громадськості там просто не помічають, користуючись тезою: «або з нами, або за регіоналів».Віталій Кличко простий і відвертий на боксерському ринзі, в політиці не зовсім готовий бачити лише два кольори. Та й громадськість, не сумніваючись в бруді «біло-синіх», вперто відмовляється не помічати зношеності «біло-червоних». В обох ті білі смуги – далеко не білі.
Регіонали натомість обрали керівником свого штабу Андрія Клюєва. Це попри те, що наприкінці лютого Янукович заявляв: «Андрій Михайлович керувати штабом однозначно не буде». Але ж для чого віддавати Клюєву РНБО зі всіма силовиками, як не для правильного проведення виборів. Отримав він і п’ятьох заступників: Сергія Тігіпка (керівником кампанії), Бориса Колеснікова (відповідальний за ідеологію), Володимир Рибак (робота з регіонами – як перший заступник голови ПР), Олександр Лавринович (юридичний супровід), Олександр Єфремов (робота «весільних генералів», тобто VIP – агітаторів з-поміж народних депутатів). Стратегія кампанія очевидна: Тігіпкові рекламувати виконання соціальних ініціатив президента, Рибаку – допомогти керівникові НБУ Арбузову нашкребти на це гроші, а Клюєву через апарат РНБО – забезпечити правильне волевиявлення.
Дебют Клюєва на новій посаді виявився не зовсім вдалим. Наступного дня він прибув до Верховної Ради, щоб застосовувати свої відомі дипломатичні здібності для забезпечення обрання уповноваженого з прав людини Валерії Лутковської. Справа ця не у компетенції секретаря РНБО, зате важлива для виборчої кампанії ПР. Адже отримати свого омбудсмена – це як шепнути правоохоронцям: «Робіть усе, що вам накажуть! Скарги потерпілих навіть не буде кому вислухати!». Все б нічого, але підвели охоронці. Доки їхній шеф мурував фундамент для позитивного голосування, вони встигли брутально нахамити журналістові, застосовуючи нецензурну лексику та, м’яко кажучи, погрози гомосексуального характеру.
Одразу почалися дискусії з приводу того, які мотиви Клюєва для утримування саме такої нетрадиційно-агресивної охорони. Версія про те, що він прагне таким чином підкреслити свою цілковиту толерантність та європейськість навіть у такій неоднозначній сфері, отримала найменше прихильників. Прес-служба Клюєва, після доби важких роздумів відписалася лише скромною заявою про те, що насправді це не були охоронці секретаря РНБО – його пильнує Управління державної охорони. Залишивши громадськість із нез’ясованим питанням – а хто ж пильнує головнокомандувача ПР?
Натомість початок виборчої кампанії в Турчинова виявися набагато успішнішим. Адже приводом для чергової інформаційної кампанії стала особисто Юлія Тимошенко і, знову ж, охорона. Як з’ясувалося, при перевезенні її з колонії до лікарні конвоїрами була застосована сила. Ув’язнена оголосила голодування. В Інтернеті з’явилися фотографії синців. І несподівано тоді ще чинний уповноважений з прав людини Ніна Карпачова підтвердила – її представником «під час зовнішнього огляду було встановлено наявність синців на передпліччі, ділянці ліктьового суглобу правої руки, а також значного розміру синця у правій пахвинній ділянці живота». Шквал обурення громадськості та європейських політиків. Заклики бойкотувати ЄВРО-2012 тощо.
Серед влади починається хаос. Одні заявляють – насилля не було, просто «допомагали». Прокурор Харківської області Тюрін натомість визнав: після того, як відмовилися виносити з камери – взяли на руки і перенесли до машини. Намагаючись якось вийти зі слизької ситуації, регіонали не вигадують нічого кращого, ніж викинути в Інтернет відеозапис, де жінка, схожа наТимошенко, цілується з чоловіком, схожим на її адвоката. Це при тому, що така несанкціонована зйомка, якщо б навіть і була справжньою – незаконна.
Реакція українців виявилася стриманою і різноманітною. Незаперечний факт – синці є. Але за яких обставин вони з’явилися? Чи справді вдарили, чи просто несли і занадто міцно схопили, випадково штуркнули об двері? Зрештою, в райвідділах та на зонах ще не так лупцюють. А тут міжнародний скандал через кілька синців?! Та й влада, звичайно, регіональна, але ж не настільки, щоб дати вказівку тихцем своєму головному противнику синців понаставляти. При тому, що Янукович за цей інцидент неминуче отримає хвилю критики з Америки, ЄС, і навіть з тилу – з Москви. Загалом, цей інформаційний поєдинок Клюєв прогнозовано програв.
Наступний етап боротьби став трагічним та кривавим. 27 квітня в Дніпропетровську в людних місцях пролунали 4 вибухи. Постраждало 30 осіб, з них 10 дітей. Вводяться внутрішні війська, на вулицях бронетехніка. За висновками експертів, вибухами керували дистанційно. Вибухові пристрої не були начинені вражаючими елементами, а поранення отримані від уламків сміттєвих урн, де їх розмістили. Відповідальність за це ніхто на себе не взяв.
СБУ стримано заявила, що розглядає 6 версій скоєного злочину. Одна з них – це пов’язано з вибухом в урні у Дніпропетровську в листопаді 2011 року, коли загинув один чоловік. Тоді нікого затримати не вдалося
МВС демонструє гіршу здатність мислити в кризовій ситуації. Заступник міністра стверджує, що міліція спрацювала чудово: після перших 2 вибухів – 29 жертв, після третього, вже завдяки оперативності правоохоронців – лише 1 жертва, а після четвертого – жодного потерпілого. Це ж як, міліція просто оточила всі міські урни? Чи, може, знала, де будуть наступні вибухи і евакуювала звідти людей? Якби чоловік так «проговорився», то його самого вже б зарахували 31 жертвою. Скоріше, мала місце випадковість, коли через загальну паніку так сталося, що поблизу місць наступних вибухів не опинилося більше людей. Але чому б таку випадковість не записати на користь «успішним діям МВС»?
Регіонали реагують на трагедію швидко і прагматично. Скликається сесія Верховної Ради, «ненадійну» Карпачову – у відставку, новий омбудсмен – Лутковська. Засідання закривається. Клюєв справу провернув. Заступник керівника фракції регіоналів Михайло Чечетов просто не тямить себе від радості, гукаючи журналістам: «Ви оцініть красу гри!». А ввечері в телеефірі вже суворіше твердить про «слабкість влади», необхідність посилення СБУ та МВС. В повітрі знову запахло репресивним законопроектом «Про екстремізм». Добре, що цього разу регіонали стрималися і не розповсюдили відео, де жінка, схожа на Тимошенко, залишає в урнах предмети, схожі на міни.
Ставлення опозиції оголошує Турчинов: вибухи організовані владою для залякування населення, щоб відлякати їх від участі в масових протестах. А стали вони можливі через те, що всі силові структури спрямовані саме на боротьбу з опозицією. Лунають версії, що таким чином відвертають увагу від скандалу з побиттям Тимошенко, готують громадськість до сприйняття думки – задля особистої безпеки потрібна сильна влада, або й до введення надзвичайного стану.
Взагалі то, методика «теракт на службі в політиці» практикується Москвою. Тому не можна відкидати версію, що Кремль такою акцією підштовхуєЯнуковича до більшої слухняності. Натякаючи – знаєш, хто звик будинки підривати, ми почали з урн. Але все ж таки ФСБ любить масштабність, кров, спецефекти.
Характер вибухів демонструє, що вони були спрямовані не на знищення людей, а на певний інформаційний ефект. Шукати причини злочину варто не у Качанівській колонії – не логічно «відволікати увагу» від Тимошенко, влаштовуючи вибухи у її рідному краї. Хіба мало інших міст? Працювали професіонали, а там, на відміну від керівництва ПР, присутність здорового глузду все ж обов’язкова. Натомість регіонали максимально скористалися трагедією: Лутковську протягнути, про улюблену загрозу тероризму погаласувати. Щоправда, цього разу галас виявився не надто гучний і скоординований. Вочевидь, через те, що вибухи планувалися не на засіданні РНБО. Однак запах регіоналівщини там цілком можливий.
Дніпропетровськ відомий своїми давніми традиціями кримінальних війн, рейдерських захоплень. Обидві сфери для регіоналів дуже знайомі. Нещодавно там було скоєно резонансне вбивство підприємця Аксельрода, котрий належав до групи Коломойського. Триває звичайна міжкланова війна. Когось у чомусь не переконали – натякнули вибухами, мовляв, нині урни – завтра ти. І нікого міліція та СБУ не знайдуть. Зате хтось все зрозуміє і чемно комусь віддасть черговий пакет акцій чи щось інше. Інший варіант – зі служби полетить місцеве керівництво (губернатор, силовики). Які всі разом, або хтось зокрема чи то з кимось не домовилися, чи то не з тими співпрацювали. От їх і приберуть – не фізично, але зі займаних посад, за «неконструктивну» поведінку. В кожному разі – місцевий регіональний кримінал.
Донедавна казали: «Яка країна, такі і теракти». Тепер можна казати: «Яка влада – такі і вибори». Вже не тільки зі сміхом, але й кров’ю та сльозами. Чи може бути причетним до організації вище керівництво ПР, то й же Клюєв? Сумнівно. Вони вміють боротися з політичною опозицією, але не контролюють власний кримінальний світ. Чи могли б вони піти на скоєння такого чи подібного злочину? Могли. Питання – чи варто далі терпіти таке?
Юлій Хвещук
