Володимир Косовський – поет, письменник, громадський і культурний діяч (100 років тому)
100 років тому:
28.07.1923 – у с. Веприк на Київщині народився Володимир Косовський, поет, письменник, громадський і культурний діяч. У роки німецької окупації вступив до ОУН, виконував обов’язки станичного. 1943 з приходом до Фастова Червоної Армії заарештований і засуджений на 20 років каторжних робіт і 5 років поразки у правах. 1955 повернувся на Фастівщину, працював у с. Пилипівці та рідному селі завідувачем медпункту. Засновник (1969) і перший керівник Меморіального музею-садиби К. Стеценка у с. Веприк (звільнений з посади директора за вказівкою КҐБ; йому інкриміновано, що розмовляв з дітьми українською мовою, посадив «националистические кустарники», тобто калину, а доньці справив «националистическую свадьбу», тобто за українськими традиціями). Член редколегії часопису Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих «Зона» (1991), член Національної Спілки письменників (1996). Помер у м. Фастів Київської області 2000.
Тобі, тобі, моя Вкраїно,
Віддав найкращії літа.
І молодість, і злет орлиний,
За тебе в тундрі ніс хреста.
Тобі і сміх, тобі і сльози.
Тобі душі дощі і грози.
Тобі любов, надія й віра,
Тобі моя повстанська ліра.
Змагання в лютій боротьбі…
Усе, усе, усе тобі!..
Тобі натруджені долоні,
І чоло в зморшках й сиві скроні.
Усмішка й очі у журбі…
Усе, усе, усе тобі!..
Мої старі побиті крила,
Моя зажурена могила.
Все найдорожче і святе.
Для твоїх внуків і дітей.
Усе до краю і до тла,
Щоб ти щасливою була.
В. Косовський
