Від гітлерівського до путінського фашизму

Йосиф Сірка

У світі політиків, науковців досі згадують людиноненависницьку ідеолоґію А. Гітлера (1889-1945) – фашизм, який часто називають німецьким, коли йде мова про звірства, пов’язані з аґресією гітлерівської Німеччини. На жаль, усвіті, майже, мовчать політики та ЗМІ про російський фашизм іделоґії Путіна, яка є джерелом нелюдськлої аґресії Росії проти миролюбної і незалежної України. Російський нацизм доповнив німецький нацизм сучасним ідеологічним популізмом, поєднанням усіх можливих ідей, зручних для виконання пропагандистських завдань і мобілізації мас, посилене фінансовим заохоченням, залученням тзв. православної російської церкви – відомі під назвою «руZZкій мір».

Щоб зрозуміти злочинний вплив російської нацистської ідеолоґії на тзв. корисних ідіотів Кремля, наведу приклад найсвіжішого і, на жаль, европейського політика, який заплутався не тільки у тому, як провадити країною у критичний час, але й у тому, що зі злочинцем розмовляють тільки на суді. Шкода, що такою особою став сучасний прем’єр-міністер Словаччини Роберт Фіцо.

За словами однокурсників Роберта Фіца, він належав до шанувальників філософії марксизму-ленінізму та Совєтського Союзу. Фіцо став членом Комуністичної партії Словаччини у 21 років в часі, коли вже про «соціалізм з людським обличчам» було заборонено згадувати. Словацький прем’єр-міністр Р.Фіцо, один з небагатьох вихованців комуністів після поразки спроби, у Чехо-Словаччині побудувати СОЦІАЛІЗМ З ЛЮДСЬКИМ ОБЛИЧАМ. Таке враження, що, «принципова» позиція молодого комуніста Фіца залишилася сліпою до справжніх цілей колишніх кремлівських комуністів.

На відміну від багатьох західних політиків, які, на протест проти російської аґресії (2014), відмовилися подавати руку Путінові (наслідуюючи приклад колишнього канадського прем’єр-міністра С.Гарпера (2006-2015), Р.Фіцо, не тільки, як очільник словацького коаліціійного уряду, але й дипломований юрист, безглуздо полетів до воєнного злочинця В. Путіна на «поклон». Можна не сумніватися, що Фіцо знає вже давно про те, що на В. Путіна Міжнародний кримінільний суд (МКС) 17.3.2023 р. виписав Ордер на арешт!

«Засліплений» Фіцо російською нафтою та ґазом, готовий вдаватися до нелюдських вчинків проти українців. Він одинокий з політиків ЕС, який не дбав про те, щоб країну забезпечити нафтою і газом з іншого джерела, яке непідконтрольне країні-аґресору. Та і заслання «урядової делеґації» СР до Путіна, викликає непорозуміння голови словацького уряду – яка мета? Та ж Україна незалежна держава, а не частина РФ!

Мені добре знайома історія Словаччини, бо сам я громадянин цієї країни в середині Европи. Тому вважаю своїм обов’язком пригадати Р.Фіцові і його прихильникам, що перший прем’єр-міністер автономної Словаччини ( 23.11.1938 – 14.3.1939) Йозеф Тисо (1887 -1947), не за власним рішенням, їздив до А.Гітлера – його фюрер А. Гітлер викликав!

Зрада на Мюнхенській конференції 30 вересня 1938 р., яка схвалила перехід чеських земель (Судетська область) на окраїнах Богемії й Моравії до німецького Райху та 13 березень 1939 р., коли Тисо був викликаний до Берліна, нехотячи, напрошує порівняння візита Роберта Фіца до Путіна у Москві. Й.Тисо зустрівся з Адольфом Гітлером і отримав пропозицію негайно проголосити незалежність Словаччини, яку в іншому разі Німеччина «не зможе захистити від неминучого угорського вторгнення». Звичайно, парламентарям не залишилося іншого вибору, як піти на «союз» з Гітлером – 14.3.1939 р. Словацька республіка була проголошена «незалежною державою».

 Вже 18.3.1939 р. Йозеф Тисо у Відні зустрівся з Адольфом Гітлером для узгодження положень «Угоди про захисні відносини між Німецьким райхом та Словацькою державою» терміном на 25 років, яка була підписана наступного дня. Незважаючи на це, вже 23.3.39, коли німецько-словацька угода набула чинності, Словаччина була атакована з території вже окупованої мадярами Підкарпатської України, і, нездатна оборонятись – втратила території та понад 70 000 населення.

У своїй зовнішній політиці Перша Словацька Республіка орієнтувалася на гітлерівську Німеччину. Зокрема, Словаччина стала одним із перших учасників Другої світової війни, виступивши на боці Третього Райху під час його нападу на Польщу у вересні 1939 року. Згодом словацькі війська брали участь у  війні проти СССР. Недалеко українського містечка Липовець на Вінничині 1941 р. словацька армія, під німецьким командуванням, зазнала значних втрат у боях з військами СССР. Тут споруджено пам’ятник на спомин цих трагічних подій. Фіцо міг би це місце відвідати, а не вітатися з воєнним злочинцем.

Нагадую, що Тисо був «викликаним», а Р.Фіцо сам вирішив відвідати воєнного злочинця і аґресора Путіна – замість того, щоб відвідити свого споконвічного сусіда – Україну і переконатися у воєнних злочинах російського диктатора.

Існування Словацької республіки, з-ласки Гітлера, закінчилося восени 1944 р.. Через понад 47 років – 7. 7. 1992 – Словацька республіка була проголошена незалежною самостійною державою. За словами однокурсників Фіца, він належав до шанувальників філософії марксизму-ленінізму та Совєтського Союзу. Фіцо став членом Комуністичної партії Словаччини у 21 років в часі, коли вже про «соціалізм з людським обличчам» було заборонено згадувати.

Я переконаний що Р.Фіцо – жертва російськлої пропаґанди і фашистської російської ідеолоґії. Він ніколи не знайомився з цілями «руZZкого міру», які спрямовані не тільки на відновлення російської імперії під назвою СССР, але запанування цілою Европою, до якої належить і Словацька Респрубліка. Нагадаю Фіцові, що Словаччина за диктатора Гітлера виконувала його вказівки, а не проводила якоїсь самостійної «словацької» політики. Тому «подарована незалежність» Гітлером залишилася, скоріше, плямою на історії Словаччини, яку Гітлер втягнув у Другу с вітову війну та змушував «виловлювати» єврейське населення».

Між іншим, найближчі сусіди, які близькі по мові – закарпатські українці, з яких частина піля 1945 р. була приєднана до Чехословаччини (з новим державним кордоном), які брали дуже активну участь в армії ґенерала Л.Свободи, також зазнали втрат від гітлерівських дій 1939 р.. Автономне Закарпаття, як і частину Словаччини, приєднала Угорщина, а його здорових чоловіків забрали до угорської армії, де вони поряд зі словацькими колишнімі побратимами (належали до тої самої республіки) були підпорядковані німецькому командуванню.

Дуже дивно, що Фіцо, за якого голосували і русини-українці Словаччини, проявляє таку байдужість до українців, коли йдеться про російську нафту. Іґнорування Фіцом російської агресії і її злочинів проти українських дітей та цивільного населення викликає підозри, що йдеться не тільки про те, що не буде нафти, бо він «проспав» час, коли інші сусіди шукали її поза межами Росії, бо для нього російська нафта дорожча, ніж життя сотень тисяч дітей та цивільних сусідів–українців! Дуже сумно, що такий освічений політик-юрист, від якого очікують суддівську розсудливість, а не пропаґандистські гасла російських фашистів, став ротом «европейського» політика – який, замість засудження злочинця робить тисячі кілометрів, щоб потиснути криваву руку воєнного злочинця-терориста.

Кажуть, що Бог дав нам розум, щоб щоб ми знали, що робити. Поведінка словацького голови уряду Р.Фіца свідчить про те, що він не здатний користатися Божим даром, бо ж не керується навіть

другою (з двох найважливіших Заповідей): “Люби свого ближнього, як самого себе” (Матвій 22:37–39). Саме Україна, українці є ближніми Словаччини, а не доля нафти кремлівського терориста!

15.1. 2025 року.