Вбивство Фаріон: Ґносеолоґія ненависті
Йосиф Сірка
Підступне вбивство відомої політикині, науковиці, Педаґоґині Ірини Фаріон, здається, «розбудило» українців, яких щодня українські ЗМІ «годують» і російською мовою. Смерть жінки, яку, «за білого дня», було вбито пострілом у скроню, викликала не тільки обурення та співчуття рідним. Пригадуємо, ще недавній напад «знавців» (всезнайків), що є правильним, а що поганим, коли с.п. І.Фаріон «необачно» висловилася до мови військових, які після двох років війни, ще далі користуються у ЗСУ московською говіркою.
Звичайно, що для багатьох політолоґів, «радикальна» вимога покійної, як колишньої депутатки ВРУ, дотримуватися Конституції, стосовно державної мови, і у ЗСУ, була «несправедливо радикальною». «Критики» не тільки вимагали її звільнення з праці, але й були готові її лінчувати. На жаль, нетолерантний підхід до іншої думки, яку засуджують, супроводжувався і інсінуаціями, які «підтверджували висловами» покійних знайомих. Телеканал PTV на YouTube (22.7.24 в день похорону І.Фаріон), став жертвою брехні, коли, чомусь, довірився вигаданій політолоґом і військовим експертом Д.Снєгірьовим, фальшивій історії.
Д.Снєгірьов запустив «інформацію» про «комуністичне» минуле І.Фаріон та висловив непідтверджу думку свого померлого «доброго знайомого», мовляв покійна «була аґенткою Кремля».
Три роки тому, журналістка Даниленко провела одногодинне інтерв’ю з І. Фаріон, яке в день її похорону – 22.7.24 – на каналі ВО «Свобода», появилося на YouTube під заголовком: «Ірина Фаріон: Про родину, кохання, КПРС, «Свободу», Бандеру, Порошенка, зе-блазьня, війну і перемогу». Гадаю, що саме це інтерв’ю, жертви російського тероризму, може «прочистити очі» багатьом зі забрудненими окулярами та з «більмом на очах», які, навіть після 33-х років Неалежности не можуть позбутися «завченої» ненависті, не тільки до українсько мови, але й, головне! – української самобутности, незалежности, яку зараз знає вже увесь світ.
Тому всякі ґносеологічні корені ненависті до всього українського, які Московія століттями «привівала» українцям, знаходять вбивць, які здатні вбити беззахисну жінку тільки тому, що не здатні боротися доказами, наукою, історичними фактами, на які І.Фаріон покликалася у своїх наукових і науково-популярних розвідках.
В нашій пам’яті вона залишиться назавжди чудовим науковицею і викладачкою, патріоткою,яка вміла перенконливо донести правду – історичну і сучасну – не тільки до студентів і студенток, але й до широкого кола її шанувальників. Нехай їй буде пухом українська земля, за яку вона змагалася своїм розумом – через науку.
22.7.2024 р.
