Цинізм, чи вершина нахабства?
Йосиф Сірка
Досі вважалася вершиною нахабства поведінка істоти, яка була здатна випорознитися перед дверима вашого будинку, чи помешкання, а потім подзвонила і попросила туалетного паперу. Рішення Путіна про надання „гуманітарної допомоги” Луганську та Донецьку є свідченням того, що для поведінки російських можновладців вже слова нахабство, цинізм є недостатні, щоб висловити своє обурення.
Щоденні обстрілювання з важкої зброї з російської території українських сіл, містечок та блокпостів українських військових, тисячі вбитих цивільних і солдат та терористів, вже недостатньо назвати цинізмом російської політики. Всі ці звірства зі захоплюванням закладників, викраданням людей, збиття малайзійського цивільного літака з 80-ма дітьми на борту, були б неможливі, коли б Кремль не фінансував та не постачав зброю, військових фахівців та бойовиків тзв. сепаратистам.
Окупувати частину країни, а потім розпочати проти неї неоголошену війну, а після зруйнування інфраструктури Донбасу та Луганська, доріг, мостів, шкіл, лікарень, смертей та калічень не тільки фізично, але й психічно, говорити про „гуманну допомогу” – це робити з людей дурнів.
Брехливі російські ЗМІ, які й далі не вгамовуються брехати про „київську хунту”, про бандерівців та правий сектор, зараз брешуть про „гуманітарну допомогу”.
Найкращою гуманітарною допомогою була б та, яка б принесла Україні мир і право самій вирішувати свою долю. Цього можна досягти дуже швидко – припинити обстріли ракетами України з російської території і відкликати військових спеціалістів-диверсантів. Це врятувало б не тільки життя багатьом українцям, але й росіянам, бо ж вмирають вони не за свободу, не за вільне життя, а за імперію і то не відверто, а приховано.
Захід вже не вірить Кремлеві і це відверто висловив міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус, який сказав, що треба бути обрежними, бо Москва не з гуманітарних причин скупчила біля 45.000 повністю озброєного війська на кордоні з Україною. Зрештою, дуже неморальним і нахабним видається заява РФ про „гуманітарний конвой” після окупації Криму та неоголошеної (але вже всім відомої) війни Росії проти України!
Можливо, що Путін хотів своїм „гуманним жестом” вказати на ціну, яку він готовий заплатити за анексію Криму! У всякому разі російська „гуманітарка” викликає питання: чи був би прийняв Сталін „гуманітарну допомогу” від Гітлера, коли був знищений Сталінград? Та і сам візит Путіна на окупований Крим у дні тзв. „гуманітарної допомоги” свідчить скоріш про окозамилювання та спробу кремлівських технологів відвернути увагу світу від справжньої мети Кремля.
13.8.14 р.
