Тридцять срібняків
У історіографії жахливого Голокосту єврейського народу під час Другої Світової Війни ім’я єврейського історика Раула Гілберга займає найбільш помітне місце. Навіть американське судочинство уважало його найкращим спеціалістом цієї історії і постійно користувалось його експертизою. Правда, євреї його не люблять, бо він був надто серйозним науковцем і у переліку подій старався бути об’єктивним. Він навіть закидав євреям що вони ішли на смерть майже як вівці без спротиву, а натомість допомагали нищити своїх. Для прикладу він написав таке про допомогу німцям у винищуванні євреїв, хіба неприхильне для євреїв:
“Допомога прийшла найперше від самих євреїв. Judische Ordnungsdienst як називали єврейську поліцію у гетах, дало тисячі мужчин для операцій схоплення…Львівське гетто мало 500 чоловіків у Ordnungsdienst…” У своїй монументальній книжці майже 800 сторінок видану вперше 1960 році, Гілберг, який розпочав свою працю над Голокостом ще у 1948 році не подав одного слова закиду чи обвинувачення Організації Українських Націоналістів чи організаторам Проголошення відновлення української державності 30 червня 1941 року за якийсь погром проти євреїв у перших днях після проголошення. Правда Гілберг ґрунтував своє дослідження на свіжих джерелах, свідчення та документації. Праця Гілберга під заголовком “Знищення Європейських Євреїв”, що є моїм перекладом фактичної назви “The Destruction of the European Jews” мала різні пізніші перевидання але ці подані тут його дослідження не змінювалися. Я подаю слово євреї замість “жиди” задля політичної коректності і засадничої чемності, навіщо ображати євреїв, коли вони уважають слово жид образливим. Але загадково, образа є тільки в українські мові!
Від дослідження і історіографії Гілберга пройшло багато років і це дало нагоду щоби зросла ідея Індустрії Голокосту і творців нової історії, вислужників цієї індустрії таких як русина Хімку, ніби українця Царинника, і єврея Беркхофа, а також якогось безробітного історика Василя Расевича. Українська здається мережа Захід.нет вирішила надрукувати статтю цього лже історика Расевича у циклі вшанування Акту 30 червня, плюгавленням його творців. До цього прилучилася приватно фінансована установа Українсько Єврейська Зустріч. Я написав коментар до статті, який був розміщений на сайті майже одну годину часу, поки Zaxid.net зорієнтувався, що мій коментар їм не служить.
Ось мій коментар:
“Стаття не має жодного історичного ґрунту, покликаючись виключно на трьох євреїв – лже істориків, котрі працювали на індустрію Голокосту. Найвидатніший єврейський історик історії знищення євреїв в Європі Раул Гілберг пише зовсім інакше, не приписуючи Львівські погроми творцям Акту 30 червня, який був для німців шоком і проголошенням війни. Проголошення відбулося при Національних Зборах і покликало Тимчасове Державне Правління яке складалося з різних, а не одно партійних прошарків населення. Як юрист з США я не обвинувачую тільки примітивного вислужника індустрії Голокосту або і москальської пропаганди автора, бо він мав доручення написати і знайти рівнож примітивного видавця який думає, що популяризується сенсаціоналізмом. Дешева це реклама як і дешева науковість автора. Нехай Господь простить примітивним і злобним які живуть брехнею.”
Також я написав до Українсько Єврейської Зустрічі і розіслав на всі адреси мені відомі навіть до спозора Джеймса Темертея якого шанують серед українців за його благодійність:
“До вищого можна ще додати Ваша підтримка українофоба лже історика без позиції на будь-якому університеті Василя Расевича. От яке гарне прізвище мабуть походить від слова раса. Я переглядав Ваш сайт і не міг знайти однієї статті про участь євреїв у НКВД, Голодоморі та інших злочинах як погромах проти українців коли совєти втікали у 1941 році. Чи такі статті існують? Крім пані Федущак я Вас не знаю але хочу вірити що Ви дієте у добрій віри, але найкраще переконатися фактами. Тому прошу мене просвітити. Мій батько був жертвою нацистів, був арештований 21 вересня 1941 року та інтернований аж до 8 травня 1945 року за політичну діяльність, головно проголошення відновлення української державності 30 червня 1941. Цю велику подію і мого батька як других її творців оплюгавив той Расевич на сторінці для мене одіозної Захід.нет. Ви і це, і його підтримуєте і схвалюєте. Все ж таки хочу переконатися у Ваших добрих намірах, бо наразі їх не бачу. Розумію, що Ви приватно фундовані і тому Вам не залежить на загальній оцінці, але Ваш фундатор загально користується позитивною репутацією серед українців. Хіба не треба це підтвердити? Згори дякую за Вашу відповідь.” Відповіді хіба не буде. Мій батько був у таких таборах: Аушвіц, Матгавзен, Мельке і Ебензе. Він важив 45 кілограмів, коли його звільнили американці. Щодо тридцять срібняків, то це очевидно не відноситься до самого фундатора але його приплентачів. Кажуть, що академіки мало заробляють, а Хімці, який фактично створив Львівський погром 1 липня 1941 року на академічній пенсії, і сам признався, що гроші одержав за свою “історіографію”, Цариннику який фактично був безробітним майже ціле життя, ці срібняки мабуть придалися. Вони придались і Расевичу і Zaxid.net. Людську гідність інколи купується дуже дешево, а деякі люди взагалі її не мали! І при цьому благодійник соромить українців своєю Зустріччю. 12 липня 2021 року Аскольд С. Лозинський
