Торгзін або правдива суть московства (90 років тому)
90 років тому:
29.06.1932 – Рада народних комісарів УСРР ухвалила постанову «Про утворення Всеукраїнської контори торгзіну» (також торгсин – від поєднання «торговля с іностранцами») – більшовицької структури, яка підчас винищення української нації Голодомором займалась тотальним її пограбуванням. В радянській імперії всесоюзна контора торгзіну виникла ще влітку 1930 при Наркоматі зовнішньої торгівлі, в Україні – магазини торгзіну почали працювати з січня 1932. Згідно офіційної версії ці заклади мали обслуговувати іноземців, насправді ж вони торгували з українськими селянами, що помирали від голоду. За здане золото, срібло, валюту або коштовності селяни отримували ордери (бони), а з 1933-го – заборні книжки, які відтак отоварювали на продукти. Ця процедура могла тривати до двох місяців, так що чимало власників цих паперів не доживали до отоварювання. Часто біля магазинів працівники ГПУ вилучали в селян придбаний хліб. Також скупщики торгзінів масово занижували масу і пробу зданих дорогоцінних металів. І це при тому, що держава оцінювала коштовності нижче за їх справжню вартість на світових біржах. Станом на жовтень в Україні діяло 263 магазини торгзіну, кожен з яких мав мережу приймальних пунктів. На початках радянська влада вилучала коштовні метали, а коли їх потік зменшився, то з осені 1933-го дозволено скупку діамантів. В ході цієї злочинної афери комуністична партія спершу насильно забрала в українських селян увесь хліб і продукти, а відтак через систему торгзінів виманила в 1932-му 21 тонну золота (26,8 млн. валютних карбованців) та 18,5 тонн срібла (0,3 млн. крб.), а в 1933-му – вже 44,9 тонн золота (58 млн. крб.) і 1420,5 тонн срібла (22,9 млн. крб.). Загалом в час Голодомору 1932-1933 більшовицьким режимом було замордовано за різними підрахунками від 7 до 10 мільйонів українців та викрадено в них 66 тонн золота, 1439 тонн срібла, а також діаманти й антикваріат. Але це лише офіційні дані, бо чимало коштовностей в заможних селян забирали енкаведисти рекетирським чином через катування або викуп з ув’язнення. І це мародерство було поставлено на потік. Також невідома кількість золотих та срібних речей потрапила до рук спекулянтів на стихійних ринках.
