Тіньовий уряд

Йосиф Сірка

У розвинених демократіях, де опозиція відіграє значну роль у суспільному розвитку країни, існують тзв. тіньові уряди. Їх створюють для того, щоб показати своїм виборцям противагу урядові, з політикою якого не погоджується опозиція. Роль тіньового уряду скоріш у рекламі, але деколи доходить і до конструктивних пропозицій владі. В Україні робилися спроби створення тіньового уряду, але вони залишалися формальними і в суспільстві були мало відомі.
Ситуація, в якій опинилося українське суспільство зараз, цілковито відмінна від, скажімо, Великобританії, де опозиція вже традиційно має і сильний тіньовий уряд, який часто звертає увагу на помилки влади, критикує непослідовність, чи окремі її дії. Але Великобританський Парламент не порівняти из ВР України, бо там навіть на думку не спаде королеві приїхати до парламенту і змусити одну з фракцій голосувати за її закон. Правда, королева безпартійна, а український президент тримається у кріслі лише тому, що він партійний і підримуваний комуністами.
Українській опозиції важко сформувати навіть тіньовий уряд, бо опозиція складається з трьох партій, а оліґархічна влада має цілковиту підтримку комуністичних оліґархів, які ідейно споріднені з ПР.
В/О Майдан змінив цілковито співвідношення сил у суспільстві та і у ВР України.
Коли б не брутальні втручання „Беркута”, то під сучасну пору більшість влади в областях вже б належала народу. Брутальне побиття мирних протестувальників та тих, хто скористався конституційним правом на своє висловлення протесту, хто виступив проти корупції, безкарності міліції, яка не про порядок дбає, але про насильство, є свідченням того, що владою зловживають.
Народний рух Майдану, який підтримали мільйони по всій країні, закріпився у центрі Києва і вже майже три місяці є одиноким виразником прагнень більшості населення. Рух спротиву започаткувався без опозиції проти злочинної влади, яка протягом трьох місяців не зуміла покарати винних у брутальному побитті дітей. Під сучасну пору навіть підозрюваних у злочинних наказах (Попов та Сівкович) „амністували”!
Опозиція у ВР не змогла просунути свій закон про амністію. Зате влада ні на один день не припиняла переслідувати протестуючих, або звільняє арештованих під домашній арешт, на інших направляє тзв. тітушок, яких фінансує із народних податків. В той же час вороги української держави, які закликають до відвертої руйнації країни, залишаються не тільки на волі, але й займають державні посади, свідченням чого є заяви та діяльність Добкіна у Харкові, якого у крісло посадив Янукович.
Північно-східний сусід докладає усіх зусиль, щоб дезінформувати світ про наміри і причини Майдану. Російський журналіт Є.Рожков на російському телеканалі 1 із Києва дезорєнтує слухачів брехнею, мовляв, „на Хрещатику не видно ні одного міліціонера, тут повний хаос”. Цей журналіст бреше глядачам, що тут панує ненависть до росіян і його майже побили (хоч вільно транслював свою брехню прямо з Майдану Незалежності). Брешуть і державні чиновники РФ такі як міністр закордонних справ Лавров, який пускає брехню про Майдан як антисемітський, расистський, націоналістичний.
Саме брехня чужих, доморощених та зайдів щодо причин і мети Майдану є доказом того, що Майдану конче потрібно організувати власне інформаційне середовище, яке б щодня вивертало брехню. Крім того, Інформаційний центр Майдан міг би продемонструвати вдома і світові, що тут повна злагода національностей, політичних противників (щодо політичних поглядів) та навіть різних конфесій, які щодня проводять спільно молитви за Україну.
У матеріялі Радіо Свобода з 13.2.14 Б.Савчук „Майдан об’єднав людей різних націоальностей” на прикладах доведена брехня російських ЗМІ. Тут виступають росіяни з Москви, які з російським прапором в руках підтримують майданівців у їхній справедливій боротьбі. Тут і слова київської єврейки, яка є патріоткою України і не відчуває жодного антисемітизму, є поляки, білоруси, навіть американці.
І саме любов до прав людини, повага до іншої мови, до іншої релігії, до іншої нації, до іншої раси є притаманною духові і настроям Майдану! То чому б про нього не звітувати щодня у своєму „Інформаційному центрі”? Чому б не спростувати брехню державних брехунів домашніх і чужих про „екстремізм, расизм, антисемітизм, націоналізм”!? Саме задля правди і ідеалів Майдану слід швидким темпом організувати свій Інформаційний центр, який би інформував вітчизняних та чужих журналістів, які часто не мають можливості перевірити брехливу інформацію влади, чи імперських ЗМІ Москви.
Про всеукраїнське значення Майдану свідчить також статистика, оприлюднена Фондом „Демократичні ініціативи ім. Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології. Згідно з їхніми даними опитування, яке вони провели 3 лютого н.р., на Майдані є 55% із Західної України, 24% з центра та 21% зі сходу та півдня України. Отже, і ця інформація повинна б бути наявною, щоб ніякі добкіни не твердили про Майдан нісенітниці.
Після майже тримісячного протистояння, стає ясно, що Янукович не хоче, а опозиція не може вирішити вимоги майданівців, то потрібно створювати тіньовий, чи тимчасовий уряд, який би допоміг вирішити основні питання. Для початку могли б бути поставлені програмні пункти Майдану, які викладені у статті І.Коліушка, члена Ради ВО Майдан „Як Україні вийти з кризи переможцем?! (УП 13.2.14 р.).
Якщо Янукович зі своїми роботами у ВР України від ПР та кремлівськими роботами КПУ нездатні і тому не хочуть погодитись на закінчення протистояння з народом, то слід озброїтись компютерами і перетворити Майдан на соціальну мережу, що пропонує В.Мороз у статті „Час Майдан перетворити в соціальну мережу” (УП 13.2.14 р.).
Згідно з вищезгаданим опитуванням, 85% майданівців вимагають звільнення Януковича, а він не здатний сам відступити, а його роботи у ВР не в стані на самостійні рішення.
Майдан протягом майже трьох місяців став відомою у світі подією. Боротьбу українців за свою гідність, за права людини, за волю, за європеську країну підтримують у світі політики, діячі культури, науковці та навіть Папа Франціск. Сам Майдан відвідали вже десятки європейських, американських, канадських політиків.
Французький журналіст, публіцист Бернар-Анрі Леві (Bernard-Henri Levi) не тільки відвідав Майдан, але проголосив французькому телевізійному каналу RFI, що „Серце Європи б’ється у Києві”. Він висловив своє розчарування, щодо Європейського Союзу, який не показав рішучості по відношенню до Кремля, котрий шантажував і шантажує Україну за допомоги торговельної війни.
Нерішучість ЄС, США щодо санкцій проти українських політиків, причетних до переслідування людей, побиття, викрадання та вбивство, вказує нам на те, що не можна розраховувати на допомогу з-поза кордону. Слід покладатися тільки на власні сили. Тому саме зараз потрібно створити тимчасовий чи тіньовий уряд Майдану, який би оголосив програму на подолання політичної й економічної кризи. Цю програму через свій Інформаційний центр донести до усіх областей, щоб за Майдан заговорили наміри і цілі поліпшення життя усього населення України, за повне визнання людських прав, за правдиві новини, за рівноправність перед законом, за безкоруптну владу.
Рада Майдану повинна була залучити до своєї програми понад 100 українських дипломатів, які висловили свою підтримку Мадану на заклик дипломата Яременка. Саме дипломати повинні були активно використати свій досвід і донести до країн світу справжні причини повстання народу проти злочинної влади, яка окрадає народ і б’є жорстоко дітей за те, що вийшли мирно на вулиці. Майдан міг передати дипломатам корупційні методи і систему українької влади і тоді дипломати були б у стані переконати Європу, США та решту світу, що на Майдані відсутня будь-яка ненависть до іншої мови, до іншої нації, раси, чи релігії, але існує ненависть до корупції.
Зараз не 1917 рік, коли серед українських політиків потрібно було «шукати зі свічкою» когось, хто володів якоюсь чужою мовою (крім російської). І в цьому перевага Майдану, бо на його боці не тільки освічені люди (згідно з опитуванням 27% майданівців з вищою освітою, а 17% підприємців), але й досвідчені дипломати, фахівці різних галузей.
В лавах майданівців знаходиться значна кількість людей з військовою освітою та військовою підготовкою, які повинні б проводити пояснювальну діяльність з міліцією, «беркутівцями» та військом, які не усвідомлюють собі, що йдеться про протистояння між злом і добром. Де знаходиться зло, то свідченням цього є не тільки брутальне побиття, викрадення та смерть невинних людей, але й накопичення багатства окремими членами влади та оплачування навчання дітей у Західній Європі (приклади дітей депутатів Царьова, Білого та інших, які платять по 470 тисяч гривень за дитину на рік) сум, яких би вистачило на сотки бідних пенсіонерів!
Тзв. переговори між владою й опозицією є ніщо інше як затягування часу, щоб виснажити майданівців, щоб спровокувати розрив в опозиції. Саме так можна кваліфікувати і «законне відмінення» незаконних і неконституційних диктаторських законів.
А.Пишний чомусь щойно після майже місяця оприлюднив докази про зфальшоване прийняття сумнозвісних законів 16 січня н.р. у статті «16 січня: Злочин підрахуйства» (УП, 14.2.14). Згідно з оприлюдненими фактами йдеться про злочин, який повинен розглядати Міжнародний трибунал, бо купкою маніпуляторів були незаконно прийняті антиконституційні закони, які мали запровадити в країні повну диктатуру. Саме оті «закони» були причиною протистояння між владою та мільйонами людей, з-поміж яких дехто поплатився життям, декого викрали й піддали тортурам, тисячі арештували й беззаконно тримали й ще тримають в арештованими.
Отже, дії деяких депутатів, які 16 січня сфальшували «прийняття» антилюдського закону (Пишний наводить прізвища Олійника, Калєтніка, Рибака) є діями проти людяності, а тим самим їх повинен судити Міжнародний суд, бо відомий Печерський суд до цієї справи не компетентний, а інші українські суди також підконтрольні президентові.
«Справедливі» українські суди «задокументував днями Полтавський окружний адміністративний суд, який за позовом депутата Зеленовської міскради С.Сала, виніс рішення, що В.Кличко повинен пояснити, чому його нагороджено в Німеччині?! Дивує, що жоден суд досі не попросив пояснень від Колєсніченка, Ківалова, Януковича та багатьох інших пояснень за що їх нагородив уряд Кремля, чи Московський патріарх?
Майдан став не тільки символом боротьби за людську гідність і справедливі суди, він є також символом надії, що українці зможуть жити у цивілізованій країні, яка нічим не відрізняється від інших європейських країн. Майдан – це громадське суспільтво, яке має на меті громадські права і добробут кожного громадянина України. Людей можна переслідувати, вбивати, калічити, але віру у майбутнє ніхто не знищить. Прихід весни може «загальмувати» снігопад, чи мороз, але призупинити її не можливо!

16.2.14