Що означає ґарантія, коли її порушує сам ґарант?
Йосиф Сірка
15-ого березня 1939 р. Гітлер напав на Чехословаччину, щоб „визволити” німецьких «співвітчизників” від чеських „утисків”. Словаччина „отримала незалежність”, а Чехія і Морава стали німецьким протекторатом, тобто стали повністю залежними від Німеччини.
Нападові Німеччини на Чехословаччину передував тзв. Мюнхенський пакт 31 вересня 1938 р., який підписали англійський та французький прем’єр-міністри Чемберлен і Даладьє, Гітлер та Мусоліні. Згідно з цією зрадницькою угодою, гітлерівська Німеччина загарбала Судетську область, а Чехословаччина була зобов’язана задовольнити теріторіяльні вимоги Польщі і фашистської Угорщини, яка загарбала Закарпатську Україну.
Саме з часу цієї капітуляції європеських потуг перед Гітлером слово „Мюнхен” стало синонімом політики зрадництва, потурання і заохочення аґресії. При останньому засіданні Ради Безпеки ООН Мюнхенська угода знайшла своє відлуння у вето Росії на Резолюцію, яка закликала до миру. Захоплення нацистською Німеччиною Судетської землі та поклинання на „співвітчизників” є тою самою технологією кремлівського „царя” Путіна, яку він використовує у Криму.
Слід додати, що Судети були заселені німцями, а в Криму, крім росіян та українців проживає корінне населення Криму – кримські татари! Якщо ж „політичні туристи” та російське військо покинуть Крим, то „істінно русских” на території корінного населення Криму не набереться і 50%. Це знають режисери Кремля, тому було захоплення Кримського парламенту озброєними російськими солдатами, а „волевиявлення” парламенту відбулось за сценарієм Кремля. Отаким чином кримінальник стає нелеґітимним прем’єр-міністром автономії, який негайно оголошує відокремлення від України і приєднання до РФ і все це протягом двох-трьох тижнів. Для більшого „ефекту”, нелегітимний голова уряду проголошує нелегальний „референдум”, який протягом тижня „зорганізували”, оголосили про високу участь і майже одностайно і незаконно „проголосували” за антиконституційне приєднання до РФ. Позитивні результати вже давно лежать давно на столі у Путіна і він „змушений буде” оминути Хартію ООН, Міжнародне право і підписати прийняття Криму до РФ.
Рада Безпеки ООН у своїй резолюції з 14.3.14 намагалася дипломатичним шляхом „навести на розум” кремлівське керівництво, але даремно. Постійний представник США в ООН Саманта Пауер з жалем зазначила, що: „Росія поставила себе за межі тих міжнародних норм, які ми розвивали для того, щоб вони служили кращою основою для мирних відносин між державами”.
Американський представник далі підкреслила, що „В рамках Договору ООН у Роії є право на вето резолюції РБ ООН. Але у неї немає права ветувати правду”. І саме правда про Крим і російську агресію проти України є найбільш уразливим місцем московської пропаґанди.
З одного боку Путін вважає кримінального екс-президента Януковича легальним, а ВР України, яка є головним чинником у парламентсько-президентській республіці Україна, нелеґальним. Захоплення, озброєною частиною підлеглих Путінові російських солдат, Кримського парламенту та неконституційне „обрання” нового прем’єра вважає леґальним. Крім того, він не рахується, взагалі, з тим, що «референдум» неконституційний і порушує українське законодавство та Хартію ООН.
Для Путіна «автономний переворот» в Криму, який задуманий і проведений його ініціативою – законний, а мільйонні протести українців у всіх областях країни проти диктатора і злодія, який втік з країни – незаконні! Путінові ніхто не надавав права визначати, хто має право обирати і скидати президента, чи владу – це абсотне право українського народу та його обраної ВР України! Якщо навіть було щось порушено в Україні, то це ВНУТРІШНЯ СПРАВА України! Але, аж ніяк не справа Путіна!!!
Кілька днів тому у ЗМІ появилися плани кремлівського керівництва на переселення українців на російські території, які пустують, бо нема досить людей щоб їх заселити. Якщо Путін так переймається долею свіввітчизників, яких ображають в Україні, а тут є такі, які дуже хочуть приєднатися до Росії, то чи не краще зробити всім гуманітарну приємність і оминути кровопролиття, яке вже розпочалося.
Замість планів виселяти українців, яким і в Україні добре, і переселяти їх кудись у глибину Росії, то дуже гуманно було б з боку Путіна надати можливість і фінансову допому співвітчизникам переселитись туди. Таким чином, вони опиняться у своїй вимріяній історичній батьківщині, позбудуться «образ» і «утисків» українців, а Путіна запропонують на Нобелівську премію – мовляв, він уник міждержавної сварки через свіввітчизників та війни з братнім народом. Люди зможуть славити у себе вдома його ім’я, свою мову, свої звички, а в Україну їздитимуть не «політичні туристи”, а ті, які справді хочуть познайомитись з країною, а не ті, які організують непокої та тзв. „рухи за приєднання” до іншої країни. Крім того, заплановані витрати на війну проти України, можна було б інвестувати до нових проектів повернених на батьківщину співвітчизників.
В ішому разі Росія боротиметься вічно з ООН, а вона, щоб не повторити Мюнхенські угоди з перед 75 років, змушена буде активно реаґувати на порушення Міжнародного права, Хартії ООН, або ліквідувати своє існування. Допущення новоявленого Гітлера у ХХІ столітті не сміє відбутися, бо кров від прорахунку цієї міжнародної організації з її 193 членами-країнами, не зможуть змити жодні резолюції та вета!
З іншого боку, якщо сама країна-ґарант порушує своє слово, то вона повинна бути покарана відповідно з Міжнародним правом, бо інаше зайвим буде слово ґарант, а з ним зникнуть і право та закон, бо наступить повне безправ’я і «право» сильнішого, нахабнішого.
16.3.14 р.
