Санкції, які спинять Путіна
Святослав Караванський
Xoч як дивно, але світове співтовариство не має розроблених чітких санкцій проти порушників норм співжиття на планеті. Нема також твердого визначення агресора та агресії в її різноманітних формах. Щодо агресора, то нема визначення ступеня агресивности окремих держав, Усі держави слід кваліфікувати за ступенем агресивности. Згідно такої кваліфікації РФ давно слід було зачислити до країн, які сповідують агресію, як норму своєї поведінки.
Уже після нападу на Грузію, Росію належало б піддати санкціям. І то незалежно від того чи зупинилась агресія, чи ні. Самий факт агресії має бути покараний і після спинення агресії. Цього розуміння нема в міжнародніх організаціях, передусім в ООН. Вивів війська агресор і більше до нього не мають претензій. Самий же факт агресії лишається забутий і непокараний. А мудре співтовариство має карати своїх членів за факт агресії, і після її спинення.
Якби це зроблено, то Путін перш, ніж вислати війська до Криму добре б подумав.www.atlantafest.com/Uggs-Black-Friday.php
Світове співтовариство мусить розглянути це питання, а жертви агресій мають наполягати на запровадженні постагресивних санкцій до агресора.
Коли ж агресію не спинено, то санкції мають бути запроваджені автоматично без непотрібних у таких випадках розслідувань, чи агресія законна, чи ні. Агресія завжди незаконна. Перш, ніж вдатися до агресії агресор мав би вдатися із скаргою до ООН. Коли він цього не зробив, значить він нехтує існування міжнароднього співтовариства і діє за нормою «как хочу, так і ворочу».
А бездіяльність міжнароднього співтовариства на ділі потурає агресорам.
Зміну цієї бездіяльности – це проблема, яку не можна вирішити негайно. Це питання, яке треба жувати й жувати
Сьогодні ж стоїть питання, як спинити агресію Путіна, і то негайно.
Пропоную такі санкції:
Першою санкцією на агресію без довго-довгого розгляду, виправдана вона, чи ні, має бути звільнення з посад у міжнародніх організаціях представників держави-агресора. Не можна терпіти представника агресора серед Ради Безпеки ООН. Як може держава агресор бути суддею своїх агресій?
Далі треба запровадити економічні санкції, хоч практика економічних санкцій свідчить, що вони не дуже дійові.
ХХІ століття вимагає подумати над комплексом санкцій, які б реально ізолювали агресора від світу, лишили б його самим із собою.www.atlantafest.com/Ugg-Boots-Cyber-Monday-Deals.php
Тут потрібні рішучі та невідкличні кроки.
1. Виключити з усіх міжнародніх організацій представників держави- агресора. Сьогодні існують сотні, коли не тисячі міжнародніх організацій, які стосуються до різних сторін сучасного життя. Ці оргаізації свідчать про реальне співжиття і співпрацю народів планети. Але держава-агресор не може мати у цих організаціях своїх представників. Ні у спортивних, ні в релігійних, ні в економічних, ні в мистецьких, ні в медичних, ні у правозахисних, ні в яких інших міжнародніх організаціях не мають брати участь представники держави-агресора.
2. Представники держави-агресора не можуть бути учасниками міжнардніх спортивних, мистецьких, та інших змагань та ігор.
3. Представники держави-агресора не можуть бути серед спільних космічних проектів. Спільнозаснована космічна станція мусить розвиватися без участи держави-агресора. Це твердй горішок, але його треба розлущити заради миру на планеті.
4. Суднам держави-агресора має бути заборонено використовувати Суецький, Панамский та інші канали.
5. Навчальні заклади демократичних країн мають виключити зі своїх стін студентів держави-агресора.
Цей список може бути розширений. Світове співтоварисрво має нарешті покласти край свавільним амбіціям лідерів держав-агресорів, зациклених на наполеонівських мріях про світове панування і психічно недорозвинених для співіснування в сучасному світі.
