Режимні вар’ятства
Мабуть, тільки в Росії можливий такий казус – президент проголошує 2013 рік роком сім’ї та одразу ж розводиться. Але ж нижчі щаблі «вертикалі влади» не хочуть відставати від найвищої у змаганні за звання «вар’ятство року». І стараються, напружуються, шукають сфери для демонстрації чергового безглуздя.
Наприклад, сфера історії в Росії звична до владного втручання та корегування. Ще в 2009 році при президенті РФ створено комісію у справах протидії спробам фальшувати історію на шкоду Росії, головою якої став голова Державної думи РФ Сергій Наришкін. Фальшуваннями тоді назвали твердження, які ставили під сумнів радянську версію історії Другої світової війни і нагадували про злочини радянських військ
Тепер депутат Державної Думи «єдинороска» Ірина Ярова подала законопроект, у якому передбачено кримінальну відповідальність за звинувачування Червоної армії та її союзників у злочинах під час Другої світової війни. Згідно її бачення, карати слід тих, хто «критикує дії армій антигітлерівської коаліції заради світового миру й безпеки, а також тих, хто поширює несправжню інформацію про такі дії, звинувачуючи військових у скоєнні злочинів». Відповідно, додати статтю «Реабілітація нацизму» до розділу «Злочини проти миру й безпеки людства» кримінального кодексу РФ. А стаття ця передбачає доволі суворе покарання: штраф до 500 тисяч рублів (орієнтовно. 15 250 доларів США) та ув’язнення до трьох років, а у випадку, коли скоєння злочину відбулося з використанням ЗМІ – до п’ятьох років. П’ять років ув’язнення загрожує також особам, котрі, порушуючи право, використовували свою службову посаду.
Цікавим є обґрунтування Яровою власної «законописанини»: вирок Нюрнберзького трибуналу не тільки дав оцінки подіям під час Другої світової війни, але й чітко окреслив, хто скоював злочини проти миру та людства. Зокрема, СРСР виконував «місію оборонця», всі дії радянських військ були «визвольного» характеру та несли «мирну місію». Мабуть, стосовно «визвольного характеру» дій радянських військ в 1939-40 роках серйозні зауваження Ірина Ярова могла б почути від громадян Польщі, Фінляндії, Румунії, Латвії, Литви, Естонії. Але хто ж би їх слухав…
Проте окрім історії існують й інші, сучасні сфери життєдіяльності. Наприклад, інформаційні. Нещодавно на засіданні Національного антитерористичного комітету керівник Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков назвав соціальні мережі «інкубаторієм екстремізму» і запропонував, щоб спецслужби у боротьбі з такою загрозою вдавалися„не до захисної, а до наступальної тактики».
Немов би прислухавшись до побажань, знову ж депутат – «єдинорос» Ілля Костунов настрочив листа до віце-прем’єра РФ Дмитра Роґозіна, керівників відомств оборони, зв’язку та ФСБ, в якому закликав приступити до опрацювання спеціальних інструкцій стосовно поводження зі службовою інформацією для державних чиновників, армійських офіцерів та працівників міністерства оборони. Де повинно бути наголошено про загрозу «сервісів американських корпорацій, таких як Gmail чи Facebook». А саме: дані, які проходять через американські сервери, можуть «допомогти чужій державі, закордонній або міжнародній організації вести діяльність, небезпечну з погляду безпеки Росії». Така діяльність підлягає покаранню згідно зі статтею 275 кримінального кодексу («державна зрада»): ув’язнення від 12 до 20 років та штраф до 500 тисяч рублів. Чиновників можна буде притягнути до відповідальності також на основі статті 284 (у зв’язку з втратою документів, в яких йдеться про державну таємницю), а це до чотирьох років ув’язнення. При чому, цей лист з’явився ще до появи інформації американського екс-розвідника Сноудена стосовно глобального контролю зі сторони США за «всім і всіма». Тепер депутат Костунов отримав чергові аргументи для того, як необхідно негайно захистити державні таємниці від втеч за посередництвом соціальних мереж та електронної пошти. Адже дозвіл на торгівлю ними та національними інтересами росіян має тільки обмежене коло найвищих посадових осіб Кремля.
А тим часом в Україні вища влада насолоджується літнім спокоєм. Так, Віктор Янукович провів зустріч з індіанськими вождями, зокрема, «духовним лідером» Кауілані Кахалекаі з Гавайських островів, котра напередодні розповідала про те, що вражена його голлівудською зовнішністю. Зміст розмови залишився невідомим. Але, оскільки ще кілька років тому в соціальних мережах Кауілані Кахалекаі виступала із доволі скромнішим титулом – автор і виконавець пісень у стилі фолк, які виконувалися, зокрема, на «гавайських весіллях», можна припустити, що Віктор Федорович замислюється, чи не піти йому слідами Путіна у сенсі зміни власного соціального стану. І влаштувати в Межигір’ї гарну забаву у гавайському стилі.
Юлій Хвещук
