При лікуванні раку мозку, не ампутують руки

Йосиф Сірка

Санкції ЄС, США та інших країн світу проти російських та українських політиків нагадують терапію, коли рака мозку лікують ампутацією рук, бо вони „годують” клітини хвороби. Отак воно й виглядає зі санкціями проти Росії, коли „карають” всяких причетних до агресивної політики Кремля, вершиною якої є анексія Криму та неоголошена війна Україні.
Роcійська пропаґанда брехні та фантастичні звинувачення України у фашизмі, „бендерівстві” (замість бандерівстві), правому секторі, розповсюдження брутальних картин з Іраку, Югославії та інших кутків світу і подавання їх у російських ЗМІ як картин жаху з України – сприймається як правдива інформація не тільки на сході України. Російські державні пропаґандисти не обмежуються лише на російські ЗМІ. Коли переглянути низку газет світу та телевізійних дебат, навіть у сусідніх з Україною країнах, то помітимо „працю” пильного ока КГБ, а зараз ФСБ.
До тзв. телевізійних дебат, дивним чином, потрапляють люди, які далекі від знань історичної правди, які не мають елементарних понять з історії України та Росії, але „виховані” російським телебаченням, російською імперською пропаґандою. Отак і постають прихильники путінської політики навіть у тих країнах, які отримали державність ще недавно, а українську державність не визнають, бо імперська Москва її не визнає!
Вчинок Австрії, яка з почестями привітала світового брехуна про Україну, агресора і порушника Міжнародного права, заслуговує на засудження не тільки від України.Українські дипломати повинні б розгорнути потужну дипломатичну працю, щоб донести до світа, що Україна бажає лише спокою, щоб розбудовувати свою державу у колі цивілізованих народів. Австрія, яка може гордитись своїми економічними здобутками, забула, що людина живе не тільки для того, щоб їсти, а її угода про будівнитво Південного газового потоку є свідченням того, що московські стратеги добре знають психологію ненажерливих бізнесменів. Чомусь більшість людей знає, що Австрія – батьківщина Моцарта, але вона ж і батьківщина Гітлера.
Дивує, що ніхто з Європейського Союзу не запротестував проти вчинку Австрії, щодо окупанта Путіна. Можливо, що московські стратеги знайшли члена ЄС, який відверто нехтує санкціями, які чомусь спрямовані не проти „раку мозку імперської аґресії”, а проти тих, що прямо, чи непрямо підживлюють його.
Українська дипломатія та діаспорні „дипломати” „проспали” австрійську підтримку агресора і ідейного вождя антиукраїнської політики. Не зрозуміло, чому європейські політики ЄС не реаґували на „вибрик” Австрії у той час, коли самі проголошували про наміри підписати асоціацію з Україною? Можливо, що вітання Путіна в Австрії мало символічний характер, мовляв, з Україно підпишемо, але ти у нас важливіший.
Впадає в око, що саме Австрія запросила Путіна з державним візитом. Путіна, якого у світі справедливо порівнють із Гітлером, який „збирав” німецькомовних до одної держави, а Путін збирає російськомовних до відновлюваної імперії. Гітлер за походженням австрієць і дуже можливо, що в Австрії навіть після 69 років він має прихильників, які не мають змоги його пригадати іншим способом.
Демонстративний державний прийом австрійськими властями аґресора Путіна та санкції не проти того, хто диктує аґресивну політику РФ, хто посилає російську зброю і диверсантів в Україну, свідчить про те, що Україна повинна розраховувати і сполягатися тільки на власні сили. Асоціація України з ЄС нікому й нічим не загрожує, зате поблажливе ставлення до кремлівського диктатора приховує небезпеку і для самої Європи у якій вже нема країни, де б не було російськомовного, який може почуватися „пригнічуваним”, чи „нерівноправним”.
Обіцянки Путіна, щодо „схвалення” плану Порошенка, показали, що вони варта, коли після тзв. „домовленості з сепаратистами” про припинення воєнних дій, слідували напади на прикордонників та смерть 9-х невинних солдат у збитому терористами гвинтокрилі.
Україна вже зазнала на власній шкірі ґарантії РФ щодо суверенітету з анексією Криму, „торговельні угоди”, які РФ порушує, коли тільки хоче, газова війна, яку Кремль, поки що, використовує тільки проти України, наплив диверсантів, з яких один став провідником тзв. ДНР (О.Бородай, колишній заступник директора ФСБ з інф. політики), інший „міністром оборони” терористів, постачання зброї, важкої військової техніки, протиповітряних ракет та систем „Град”.
А можна було українцям повчитись, як російські спецпідрозділи ліквідували терористичні групи. У Беслані 2004 р., щоб знищити групу 20 бойовиків – вбито 334 мирних жителів, споміж яких 186 діти від 1-17 років! Такий спосіб ліквідувати терористів у Слов’янську українці відкидають. Росія не вдавалася до перемовин з терористами своєї ж країни, а від України вимагає домовлятися з диверсантами, яких сама заслала в Україну!
Міжнародна практика підтверджує, що з терористами жодних угод не укладають, за винятком грошових виплат за викрадених людей. Зрештою, йдеться не про групи терористів, а про організовану аґресію сусідньої країни, яка вислала тисячі своїх „фахівців”, яких постачає не тільки матеріяльно, але й найновішою військовою технікою. Російські протиповітряні установки, та системи „Град”, танки, міномети та інша зброя, яка є на устаткуванні армії РФ та обслуговування цієї техніки, є свідченням того, що не „мирні сепаратисти” стали терористами!
Україна повинна спиратися на міжнародний досвід боротьби з тероризмом США, РФ, Ізраїлю та ін., а не платити життям солдат та мирного населення, руйнуванням країни. Добрий намір Порошенка терористи не оцінили, але взяли життя понад 23 людей та десятки поранили. Терористи за час припинення АТО порушили „припинення бойових дій” понад 70 разів, то чи варта з ними розмовляти!?
Щоб позбавитись раку мозку, то слід видалити не тільки ракові клітини, але й саме джерело – ракову пухлину. Подібно до ракової хвороби прогресує й імперська хвороба російського президента, ракові клітини якої розповзлися не тільки по РФ, в якій він втішаєтья 82% підтримки населення, але й в Україні. Саме тут, завдяки терористичним бойовикам, розповсюджується імперська хвороба Путіна, яка обійшлася українцям вже в сотки жертв та десятки тисяч втікачів.
Прикладом розповсюдження російської імперської хвороби є радник Путіна Глазєв, який довів свою політичну неграмотність, коли назвав українських очільників нацистами. Цей одіозний політик довів правдивість російського прислів’я: С ким поведешся, від того й наберешся! Зрештою, від ракової клітини не можна сподіватися лікувальної дії.
Здається, що це вперше в історії боротьби з тероризмом, використовують не чинне законодавство, а тиск країни окупанта, яка усіма способами підживлює терористів, до переговорів з ними. Карикатурою „переговорів” стає участь представника РФ та її ж громадянина терориста Бородая, який став „сепаратистом” в Україні з російським громадянством!
Тероризм, як і ракова хвороба, коли його завчасу не ліквідувати, то він поширюється, а як доказують приклади Бородая, Гіркіна (Стрєлка) та інш. Російських диверсантів, вона може стати небезпечною пухлиною на тілі української держави!

29.6.14 р.