Післяолімпійські роздуми
Йосиф Сірка
Незважаючи на карантини, щеплення, «локдавни», численні смерті від віруса, який вже встиг «розплодитися», японцям вдалося успішно провести Олімпійські гри Токіо 2020. В цій Олімпіяді взяло участь 11 326 атлетів з 206 країн. Офіційно – у світі існує 195 країн. Міжнародний Олімпійський Комітет (ІОС) пояснює це тим, що про кожну країну, чи учасника, вирішує Національний Олімпійський Комітет (NOK), а їх, виявляється, є більше ніж визнаних країн.
На Олімпіяді Токіо 2020 медалі завоювали спортовці з 86 країн. Національні гімни звучали лише тих країн, атлети яких здобували золото, а прапори підносили тих, хто входив до переможної трійки. Та всі медалісти могли похвалитися своїм прапором, чи почути гімн власної країни. Російська Федерація вже давніше випала зі списку країн-учасниць Олімпіяди – її заступав лише РОК – ROC (Російський Олімпійський Комітет), а той не є державою.
На жаль, IOC за злочин допіґу, спонзорованого державою Росія, не зумів дійсно покарати Росію повною забороною участи в Олімпіяді. Досвідчені кремлівські керівники здатні купувати не тільки дозволи, але й людей (зразком чого є екс-канцлер Німеччини Ґ.Шредер), які допомогли та допомагають РФ добудовувати Північний потік-2, вони знайшли такі можливісті і у відповідних людей ІОС. «Покарання» корумпованої Росії виявилося пшиком, оскільки в самій Росії його подають як «антиросійську» пропаґанду, а ЗМІ інформують не про успіхи атлетів РОК, але успіхів Росії (навіть не РФ).
Токіо 2020 було, мов би, вітриною, яка вказує на те, що планета подолала відстань між расами та показала сліди колишніх власників колоній в Африці, чи Азії. Зокрема показовими стали виступи чорношкірих атлетів, які вже стали рівнопрвними з колишніми колоніяльними власниками, якими були Великобританія, Німеччина, Франція, Голандія, Бельгія, Іспанія, Портуґалія, Італія. Інтеґрація вихідців з колишніх колоній у спортивне життя згаданих країн є свідченням зміни суспільної та політичної поведінки колишніх власників до підлеглих.
Якщо в самій Росії «покарання» за державну програму допінґу перекручують і приховують не тільки перед атлетами, які, можна припустити, не брали участи у державній програмі допінґу – задля успіху держави, але й перед суспільством, яке щодня дезінформують ЗМІ Росії. Якою брехнею виправдовує кремлівська пропаґанда відсутність прапорів РФ та її гімна під час вручення нагород, ми не знаємо, але, беручи до уваги майстерність кремлівських пропаґандистів, які перевершили вже не раз нацистського пропаґандиста Ґебельса, вони вже «натренувалися» на брехні про Україну. Вистачає пригадати «київський переворот», «українських фашистів», «розіп’ятого хлопчика» та неймовірну брехню «братів» і «єдиного народу».
Погляд на участь в Олімпіяді Токіо 2020 недавно посталих країн, поряд з колишніми колоніяльними країнами, викликає питання: А чому відсутні на таких святах планети Земля, якими стали Олімпіяди, такі незаперечні і самобутні народи, якими є чеченці, даґестанці, татари, башкіри, черкеси, калмики та інші, які по чисельности часто перевищують країни з 1-3 мільйонами цивілізованого світу?! І тут постає запитання: Чи здатні московити зрозуміти, що у ХХІ-ому столітті імперське правління та зазіхання на сусідів є чистої води анахронізмом?
Токіо 2020 повинно б відкрити очі хоч офіційно підопічним РОК атлетам, що гармонії співжиття на планеті Земля можна досягти не шпигунством, підкупом, вбивством, аґресією проти сусідів та цивілізованого світу.
Перебіг Токіо 2020 довів, що світ, навіть атлети РОК, можуть обійтися без символіки імперської Росії. Зрештою, це величаве свято було демонстрацією порозуміння, взаємоповаги, визнання переможців і переможених і до них ніяк непасувала б коруптна Росія.
Брутальне щоденне вбивство російськими снайперами на російсько-українському фронті, жорстоке переслідування корінного населення кримських татар на Кримському півострові, є ганьбою для ІОС, який країну-вбивцю, на чолі з президентом-вбивцею (як його справедливо назвав американський президент), за те, що спадкоємниця «імперії зла» не припинила, але помножила його.
Будемо надіятись, що зникненню імперської московської символіки, буде слідувати і зникнення самої імперії, що дасть можливість поповнити вселенську цивілізацію невідомими людству витворами вже понад 300 років знищуваних народів московськими правителями. Надія в тому, що Токіо 2020 стане тим основопожним каменем істини, що добро переможе і на планеті дадуть про себе знати і ті народи, яким досі забирають, мову, культуру, історію не задля збагачення, а задля їх знищення.
Хочеться вірити, що зникнення символіки спадкоємниці «імперії зла» буде початком, оновлення гуманітарного, співдружнього духу, взаємоповаги, чуття єдиної родини у розумінні людського гуманітарного ставлення до ближнього, а в такому світі нема місця ідеолоґії Путіна, який живе ідеями ХІХ-ого століття!
Торонто, 8.8.21
