Один у полі не воїн!
Йосиф Сірка
Це відоме прислів’я набирає особливого значення під сучасну пору в Україні, коли влада не здатна провести мобілізацію, щоб підсилити захисників Батьківщини. Прислів’я: Один у полі не воїн – на перший погляд здається нам зрозумілим – воїном може бути тільки той, хто стоїть перед воргом, а якщо ти сам у полі, то там нема ворогів, тобто – сам ти не воїн.
Інше значення: коли ти у полі один проти армії – ти воїн, але у тебе нема найменших шансів, бо ж поле відритий майдан, а сховатися нема де і тебе швидко підстрілять.
В мистецькій літературі були спроби переконати читача, що в житті може бути один у полі воїном. Першим був уродженець Волині Григорій Мачтет (1852-1901), відомий своїм віршем “Останнє прости», який став пізніше найпопулярнішою революційною піснею під назвою «Замучений тяжкою неволею…». Перебуваючи на засланні на Сибірі, Матчет створив цикл оповідань із сибірського життя, який завершився романом «І один у полі воїн» (1886, перша назва була: «З неповерненого минулого»), який мав на увазі не воїна, а драматичні долі закріпаченого села західної України.
Іншим був уродженець Полтавщини Юрій Дольд-Михайлик (1903-1966) з романом «І один у полі воїн» (1956), який свого «воїна» не вивів у поле, але, як аґента, у лави офіцерів німецької армії під час окупації України у Другій світовій війні. Тобто, історію військового аґента ніяк не прирівняти до самітнього воїна «у полі».
Дуже можливо, що «найвпливовіший політик» (Time) в Україні А.Єрмак, за сумісництвом з посадою «завгоспа» президента В.Зеленського, як «успішний» кінопродюсер та помічник ексдепутата Реґіоналів у ВР України Е. Тедеєва, вирішив повторити успіх героя фільму за романом Дольд- Михайлика «Далеко від Батьківщини» («І один у полі воїн»). Ця думка напрошується після прослухання передачі Ростислава Шапошникова на YouTube («Єрмак придбав Ґрозєва», 30.4.2024).
Р.Шапошников висловив підозру, мовляв, журнал TIME, після оприлюдення списку найвпливовіших людей у світі, отримав 28 мільйонів $ (американських). Він звернув увагу на те, що Єрмакові, певно, вдалося «придбати» і відомого засновника журналістських розслідувань Bellingcat Хр. Ґрозєва – медія експерта та медія інвестора. Свою підозру Шапошников обґрунтовує тим, що п. Ґрозєв вже давно обіцяв фільм про зрадників таємної операції, відомої під наз. «Ваґнерґейт», який перестав згадувати.
Гадаю, що пам’ять про цю, визнану вже світом, захоплюючу операцію українських військових фахівців (2021 р.) ще збереглася у людей, які не страждають на хворобу альцгаймера. Отже, тоді Bellingcat довів, що операцію, яку заперечував Єрмак («вигадана від початку і до кінця»), а потім і сам Зеленський, було злито з ОП, а про подробиці Ґрозєв обіцяв другу частину фільму з «повним розкритям» зрадників.
Шапошников припускає, що Єрмакові могло вдатися «викупити» анонсований фільм, в якому, можна припустити, фіґурувало прізвище голови ОП. Блоґер припускає, що і 27 мільйонів доларів міг заплатити Єрмак журналові Time. Справа не тільки у тому, що Єрмак давно «переплюнув» свого шефа у впливовості, але й у перспективі на майбутнє.
Якщо прослідкувати за пропаґандистськими помийками Кремля, які не можуть дочекатися «нелеґітимности» президентства Зеленського (після 20 травня 2024 р.), то стає зрозумілим, чому Єрмак «будував», при допомозі своїх лобістів – на зразок А.Расмуссена, який його пропонував, як найвизначнішого українського політика журналові Time. Єрмак надіється, що стане прем’єр-міністром України і зможе замінити Зеленського, а це дась йому змогу закінчити «переговори» з Козаком, чи Патрушевим, що йому «перешкодили» зробити фахові патріоти України у Мінську та після «вдалої відпустки» в Омані.
Звичайно, що 27 мільйонів доларів може здаватися – багато, але ж ніде не було вістки, що Єрмак подарував ЗСУ автівку, чи хоч малий дрон. А крав не тільки його радник А.Шило, але й решта заступників – не тільки звільнених. Зрештою, і маєтки Медведчука забрали з «допомогою» Єрмака.
Оскільки численні експерти, серед яких є і колишні аґенти КГБ (Ю.Швець, С.Жирнов), чи американський політолог Піонтковський, конґресвумен Спарц та багато інших, вже давно звертали увагу на те, що А.Єрмак працює на Кремль, то ціна за такого аґента може перевершити і вартість вигаданого українсько-совєтського аґента у фільмі «Далеко від Батьківщини». Справа в тому, що вигаданий «совєтський» агент шкодив німецьким військам , а Єрмак шкодить Україні – хіба усунення з посади головнокомандувача Залужного не допомогло ворожим військам знов захопити тисячі кв метрів, в тяжких боях визволеної території?
Звичайно, що Єрмака не назвати – одним воїном у полі, не тому що він в ОП, але тому, що він сам (без допомоги Зеленського) не міг досягти тої узурпації влади, яку він демонструє при судилищі над українським героєм, полковником Р.Червінським.
Громадське суспільство повинно знов вдатися до інтернетної петиції президентові Зеленському, з вимогою відновити генерала В.Залужного на посаді Головнокомадувача та звільнити Єрмака з ОП. Тільки так можна сподіватися змін на фронті та у дотримуванні законности в Україні.
1.5.2024 р.
