Одним менше

narchiz.jpg

Добрі наміри, які проголошуються вищими чиновниками, завжди насторожують громадськість – з огляду на виразно антиукраїнський характер теперішньої державної влади. Й ініціативи міністерства оборони – не виняток. Нещодавно там вирішили виховувати військовослужбовців як особистостей. І з 1 квітня посилити військово-ідеологічну роботу з особовим складом Збройних Сил України.

Начальник Головного управління по роботі з особовим складом ЗСУ генерал-майор Іван Чубенко тоді розповідав: «Новий предмет навчання у системі підготовки військ – воєнно-ідеологічна підготовка – є вимогою часу, вимагає приведення ідеологічної складової діяльності Збройних Сил України до стандартів провідних країн світу. Вирішення цього завдання знаходиться під особистим контролем Міністра оборони України та начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України». А помічник міністра оборони Олексій Селіванов в коментарях підкреслював, що введення військово-ідеологічної підготовки сприятиме максимальному розвитку військовослужбовця як особистості. І розвивав свою думку: «Військово-ідеологічна підготовка – це, зокрема, історія, культура, право. А частина її стосується державного устрою, системи державної влади, нашої внутрішньої і зовнішньої політики». І за якийсь час саме він, Селіванов, очолив Департамент соціальної та гуманітарної політики міністерства оборони – установу, яка відповідає за виховання захисників України.

Олексій Сергійович Селіванов – цікава персона. Для початку – скромний завідувач кадетсько-козачого напрямку Центру військово-патріотичного та спортивного виховання молоді «Десантник» (зі званням «єсаул»). В армії ніколи не служив. Зате – визначний громадський активіст, видатний козак зовсім неукраїнського козацтва.

У 2008 році на базі «Союзу Вєрних козаків» була створена Міжнародна громадська організація «Вірне Козацтво», Головним отаманом якої був обраний Селіванов. У 2010 році «Вірне Козацтво» отримало благословення від Патріарха Московського і Всієї Русі Кирила. У 2011 стало в авангарді єднання козаків навколо «канонічної Православної Церкви», створивши Раду отаманів Православного козацтва при Синодальному відділі УПЦ у справах пастирської опіки козацтва України та духовно-фізичного виховання молоді. Селіванов обраний секретарем цієї ради. За участь та організацію оборони храмів «канонічної Церкви від розкольників» має п’ять орденів Української Православної Церкви: Орден Різдва Христового 1 ступеня, орден Прп. Ільї Муромця 2 ступеня, орден Св. Рівноапостольного князя Володимира 3 ступеня, орден «1020 років Хрещення Київської Русі», орден «15 років Харківському Собору». Також був замішаний в релігійному скандалі – подав скаргу Патріарху Кирилу зі звинуваченнями на адресу голови УПЦ митрополита Володимира (кляузу цю настрочив після того, як митрополит благословив діяльність «Вірного козацтва»).

Цікаво, чи фанат Кирила та слов’янофіл Селіванов знайомий з деякими одкровеннями свого православного кумира. Наприклад: у вересні 2010 року, відповідаючи на запитання кореспондента телеканалу «Росія», патріарх Кирило відверто захопився: «У якомусь сенсі ми Церква Кирила і Мефодія. Вони вийшли з освіченого греко-римського світу і пішли з проповіддю слов’янам. А хто такі були слов’яни? Це варвари, люди, що говорять на незрозумілій мові, це люди другого сорту, це майже звірі. І ось до них пішли освічені мужі, принесли їм світло Христової істини і зробили щось дуже важливе – вони стали говорити з цими варварами на їх мові, вони створили слов’янську абетку, слов’янську граматику і перевели на цю мову Слово Боже». Журналісти «редагувати» штатного кремлівського попа не наважилися. А його слов’янофільська паства вирішила «не помітити» його високих оцінок давніх слов’янських народів.

Також Селіванов в різні роки був чи й досі є головою Київського монархічного центру, комітету «Рух росіян України», членом Президії Всеукраїнської координаційної ради організацій російських співвітчизників. А з серпня 2011 року постановою Кабінету Міністрів призначений секретарем Координаційної ради з питань відродження козацтва в Україні. Бачимо, яким хотілося б бачити українське козацтво неукраїнській владі.

Варті уваги й світоглядні погляди «єсаула» Селіванова, якими він щиро ділиться в соціальних мережах, інтерв’ю та власних публікаціях. Головною метою життя вважає об’єднання України з Росією (мовою оригіналу): «Пока есть Православная Россия народам остальных православных и славянских государств есть на кого надеяться. На Украине … именно Путин – самый рейтинговый политик современности». Демонструє непересічні знання історії. Наприклад: Катерина ІІ не знищила Запорозьке козацтво, навпаки, ощасливила тим, що подарувала йому Кубань, а «кагановичі займалися українізацією і голодомором». Вихваляє своїх попередників – козаків, які «освоювали Сибір, Камчатку, Аляску» (винищували корінні народи), «через коліно ламали міць бусурманських імперій і орд» (турецько-татарські війська переважно громили українські козаки, а не донські «освоювачі Сибіру»).

Селіванов вражає й інтелектом: «Маніяк Чикатило, Шаміль Басаєв, Збігнев Бжезинський… Дивовижно, але всі ці людожери мали прототипів у руських билинах». Конструктивно критикує колег, негативно оцінюючи «практику діяльності подібного «українського козацтва», замішаного на націоналізмі». Що стосується таких понять як свобода і незалежність, то на думку Селіванова, це мрія дурників, а для українців залишається одна можливість – це класти голови за «Родіну» і всі сили віддавати на «сшіванія православнаво міра». А Батьківщина для нього – це Російська імперія. Селіванов засмучується, що слов’янські держави сьогодні розділені, і для торжества «Божої Правди» потрібно повернути в імперію хоча б Україну і Білорусь.

Не менш цікаве й ставлення Селіванова до жінок (знову ж мовою оригіналу, зі сторінки в соціальних мережах): «Они, женщины, если бы им дали возможность воплотить в жизнь свои представления о Вселенной, начали принимать на работу того или иного человека в зависимости от знака Зодиака, под которым он родился, или в зависимости от того, будет ли раздражать или раздражать начальницу кандидат. Но что утешает: такой мир бы существовал недолго, через месяц он бы погиб, а вместе с ним и все человечество. … При культурном господстве женщины в любом грандиозном историческом, политическом или религиозном исследовании обязательно бы учитывались биологические факторы. Например, могли бы быть такие докторские – «Роль месячных в свержении большевиками Временного правительства».

Ось такого очільника подарували Департаменту соціальної та гуманітарної політики міністерства оборони. Легко уявити, яких «захисників України» хотів би плекати він, користуючись наданими повноваженнями – взірцевих адептів «Руского міра», благословенних воїнів патріарха Кирила та папи Путіна.

Мабуть, навіть до Януковича навідалася думка: віддати виховання молоді в руки москвофіла Табачника – це такий собі незграбний реверанс Кремлю, а от віддавати виховання армії «вірному казаку» Кирила та імперії – це вже ризиковане недбальство стосовно власної безпеки. І Селіванова усунули від виконання обов’язків керівника Департаменту.

Проте навіть за своє недовге сидіння на цьому кріслі той встиг «попрацювати». Наприклад, відразу усунув директора Національного військово-історичного музею України полковника Віктора Карпова – кандидата історичних наук, письменника, творця поміж іншим і Музею Героїв Крут. І призначив виконувачем обов’язків людину з відсутнім музейним досвідом – керівника молодіжної громадської організації «Київський клуб «Червона Зірка» Владислава Таранця. Основним видом діяльності клубу є проведення реконструкцій, та «об’єднання людей, захоплених історією Великої Вітчизняної війни, посилення гордості і захоплення Великою перемогою в найбільшій із воєн за допомогою яскравих, видовищних військово-історичних ігор на полях битв». Зрозуміло, що автентичні однострої та макети зброї в фондах музею Таранець для своїх «ряжених» задля пропагування «Великої перемоги» знайде без проблем. Чи повернуть його тепер до улюбленої праці – бігати в радянському мундирі в ролі «освободітєля» – покаже час. Принаймні, колектив музею про це мріє.

Крім цього, Селіванов займався і принциповою для себе справою – докладав всіх можливих зусиль, щоб скасувати Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), проведення якої погодив міністрТабачник, але ж «вірний козак» не міг просто так сидіти, склавши руки, коли українську молодь будуть виховувати у патріотичному дусі, а не в затхлому радянському смороді «Зарніци». Але тут його чекає розчарування – Всеукраїнський збір учасників гри «Сокіл» («Джура») розпочався у місті Дубно, що на Рівненщині. І понад 300 школярів з усієї України гартуватимуть свій патріотичний дух та фізичну міць, готуючись стати справжніми захисниками України, а не тим московським потолоччям, яке хотів би з них виховувати вже тепер колишній головний «виховник» Збройних Сил України.

Олекса Олич

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа